Подруга презентувала мені просто королівський подарунок! Я вже деякий час задивлялася у книжковій крамниці на розкішне видання трагедії Шекспіра «Гамлет, принц данський» - переклад Юрія Андруховича, ілюстрації Владислава Єрка. Саме на ілюстрації я й звернула увагу в першу чергу. Далі я покажу ті, котрі мені найбільше сподобалися.
Зараз - трохи переклад. Андрухович зробив його трохи осучасненим; він дозволив собі вкласти в уста персонажів Шекспіра деякі слова, котрих у часи Великого Барда не знали (наприклад - рефлекси), елементи українського фольклору («не тепер, то в четвер»), або елементи сленгу (те, «від чого, часом, преться молодняк»). Думки з цього приводу можуть бути різними, але мене цей підхід анітрохи не напружував. Я отримала величезне задоволення від тексту, і цілком погоджуюся з анотацією видавництва: мабуть, дійсно, кожне покоління повинно перекладати Шекспіра для себе, з притаманними йому словами та мовними зворотами.
А от тепер настав час чудових, фантасмагоричних ілюстрацій Владислава Єрка.
От суперобкладинка:
А от - кілька розворотів:
І кілька ілюстрацій окремо.
От моя улюблена: "Та невже ти думаєш, ніби на мені зіграти простіше, ніж на цій дудці?"
Поєдинок Лаерта і Гамлета:
І як же без бідолахи Йорика?
А ще я нещодавно дізналася, що цією ж командою випущено "Ромео і Джульєтту". Вгадайте, чи я хочу цю книгу?
P.S. «Гамлет» прочитаний. Вгадайте, за що я взялася тепер? За чергову книжечку про ведмедика Падінгтона, вже четверту в моїй колекції!