Майданна антиутопія
«Тернопільські студенти з піснями і танцями підтримують євроінтеграцію....» Стає дедалі ясніше, що сценарій пише не опозиція. Власне, сценарію, на жаль, нема. Як я й підозрювала, нема голови в цієї маси. А коли в маси немає голови, неодмінно в когось виникне спокуса її приробити. Балаганну голову на дистанційному керуванні. Поки суд та діло, тобто поки торги завершаться, щось одне підпишеться, - хай балаганять, тільки б під ногами не крутилися, під лікоть не лізли, бо ще ручка дрогне....
Щоб підтримувати протестний дриг у юнаків, чий тестостерон зашкалює, і в сумашедчої Тані Чорновіл, час від часу підставляються то беркут, то сама СБУ. Янукович і його зграя - великі специ з приголомшливих кидків. Приголомшливих - у сенсі неадекватних, несумірних нормальним очікуванням. Скажімо, є паритет сил із якогось питання, усі чекають, що рішення буде розумно компромісним. З одного боку трохи відщипнемо, і з другого боку трохи відщипнемо. А тут приходить кидала, заходе в дорадчу кімнату і виносить безмежно нахабне рішення без права на оскарження і стовідсотково на свою користь. І що ви йому зробите?
Таке рішення - психологічно безпрограшне. Від нього опускаються руки. Воно відбирає мову. Можна сваритися, подавати апеляцію, намагаючись виторгувати в суду частину відсидки, - але в ступор повергає смертний вирок.
Паритет сил, тим часом, нікому не дав зарватися, пролити кров, привернути надмірну увагу світу. Ідуть колонами на протест студенти, відпущені ректорами. Що з ректорами стало-сі?! Що з Табачнєгом? Пахне провокацією, змовою, таємними циркулярами... Ректори не можуть стримати масу молоді? Та Боже ж мій, запросто! Одного-двох сьогодні відрахували - решта завтра сидять пеньочками на лекціях.
Надто все красиво й просто. Що є підпільні доброчинці, які підтримують євромайдани, це зрозуміло. Вони були завжди, вони подвигли Януковича на європейський вектор, вони наразі програли. І вони скористаються останньою можливістю - підтримають матеріально і технікою майдани. Он Порошенко в неділю навіть на трибуну випхався. Але влада й силовики - діють невпевнено, понарошку, підставляються. Неначе грають кіно, а не борються з вуличними протестами.
Цей мнимий паритет, балаганство, це попустительство з боку президента-татуся наштовхує на думку про єдиний мозковий центр, у якому виробляються плани дій і для страйкарів, і для влади. Цей мнимий паритет приспить пильність, зіб’є градус протесту, дасть на евроньюз картинку, - мирні, з чайком, мітинги за евроінтеграцію, які так само мирно розійдуться, глибоко спантеличені, у глибокому ступорі після неминучого програшу, бо Янукович спокійно зробить те, що вирішить зробити. Адже у плані страйкарів нема нічого, що могло б йому заборонити це зробити, - ні кинутися під кортеж, ні замінувати літак, нічого...
...Можливо, навіть завтра в охоплений страйком університет, у зал, куди будуть делеговані від страйкарів найбільші рвійні, прийде татусь-президент... Г-ги! А найбільш рвійні - всі ми тільки малі люде, такі незагартовані, такі падкі на показуху, славу, ласку! - розтануть від того, що удостоїлися чести бачити самого, поклянуться у вічній відданості, дякуючи за довіру, гордо показуватимуть татові-мамі, у соцмережах навряд чи, хоч... знімки з добродушним САМИМ у центрі. Є цілі технології, як гасити страйки і прикормлювати недосвідчених ватажків.
А може, й не прийде, і все обмежиться легеньким кипінням із піснями-танцями. Може, цей сценарій розробляла путінська ФСБ.
А може, мета підступного кидали - не просто поводити й кинути ні з чим. А може, його мета більш далекосяжна - виманивши зі сплячого стану небезпечний для здоров’я Сім’ї вірус надії, знищити її ще раз, щоб уже остаточно. Жорстоко покарати відпущених студентів, які погарцювали «за Європу», поняття зеленого не маючи, на що здатна азійсько-московсько-феесбешна гебня і що таке бути дисидентом. Під парасолькою митного союзу і його законодавства запакувати пороха та інших многогрішних ближче до ходорковсього.
...А проте жодна жива душа не може знати, що чекає розкаяного неомазепу. Несповідимі шляхи фантазій путєна...
Очевидно, не так треба було ставити питання. Як дуже слушно зазначив Гриценко, у жодному разі не можна було вставляти в резолюцію вимоги, яких неможливо виконати. І вже зовсім смішно за можливе НЕПІДПИСАННЯ угоди про асоціацію лякати президента імпічментом. Для ініціювання якого ніколи не набереться конституційна більшість депутатів ВР. Цікаво, хто написав цей порожній папірець для дурнів, який ми в неділю на заклик Турчинова так одноголосно проголосували? Усе той же спільний мозковий центр?
... А треба було всього-на-всього вимагати, щоб дав слово скаута підписати, обов’язково до поїздки у Вільнюс. Ловити на дорозі, відловлювати у Межигір’ї, як земляного зайця, кліщами витягувати обіцянку. За невиконання якої - див. вище: перекривати шляхи, мінувати літаки... Це було б предметним завданням Майданів, яке цілком надається до виконання. Виконавши його, це невеличке конкретне завдання, ми як народ моментально витягнути б себе за чуба з болота невіри.
На цю антиутопію наштовхнули мене беззмістовні балачки на Майдані.
Щоб підтримувати протестний дриг у юнаків, чий тестостерон зашкалює, і в сумашедчої Тані Чорновіл, час від часу підставляються то беркут, то сама СБУ. Янукович і його зграя - великі специ з приголомшливих кидків. Приголомшливих - у сенсі неадекватних, несумірних нормальним очікуванням. Скажімо, є паритет сил із якогось питання, усі чекають, що рішення буде розумно компромісним. З одного боку трохи відщипнемо, і з другого боку трохи відщипнемо. А тут приходить кидала, заходе в дорадчу кімнату і виносить безмежно нахабне рішення без права на оскарження і стовідсотково на свою користь. І що ви йому зробите?
Таке рішення - психологічно безпрограшне. Від нього опускаються руки. Воно відбирає мову. Можна сваритися, подавати апеляцію, намагаючись виторгувати в суду частину відсидки, - але в ступор повергає смертний вирок.
Паритет сил, тим часом, нікому не дав зарватися, пролити кров, привернути надмірну увагу світу. Ідуть колонами на протест студенти, відпущені ректорами. Що з ректорами стало-сі?! Що з Табачнєгом? Пахне провокацією, змовою, таємними циркулярами... Ректори не можуть стримати масу молоді? Та Боже ж мій, запросто! Одного-двох сьогодні відрахували - решта завтра сидять пеньочками на лекціях.
Надто все красиво й просто. Що є підпільні доброчинці, які підтримують євромайдани, це зрозуміло. Вони були завжди, вони подвигли Януковича на європейський вектор, вони наразі програли. І вони скористаються останньою можливістю - підтримають матеріально і технікою майдани. Он Порошенко в неділю навіть на трибуну випхався. Але влада й силовики - діють невпевнено, понарошку, підставляються. Неначе грають кіно, а не борються з вуличними протестами.
Цей мнимий паритет, балаганство, це попустительство з боку президента-татуся наштовхує на думку про єдиний мозковий центр, у якому виробляються плани дій і для страйкарів, і для влади. Цей мнимий паритет приспить пильність, зіб’є градус протесту, дасть на евроньюз картинку, - мирні, з чайком, мітинги за евроінтеграцію, які так само мирно розійдуться, глибоко спантеличені, у глибокому ступорі після неминучого програшу, бо Янукович спокійно зробить те, що вирішить зробити. Адже у плані страйкарів нема нічого, що могло б йому заборонити це зробити, - ні кинутися під кортеж, ні замінувати літак, нічого...
...Можливо, навіть завтра в охоплений страйком університет, у зал, куди будуть делеговані від страйкарів найбільші рвійні, прийде татусь-президент... Г-ги! А найбільш рвійні - всі ми тільки малі люде, такі незагартовані, такі падкі на показуху, славу, ласку! - розтануть від того, що удостоїлися чести бачити самого, поклянуться у вічній відданості, дякуючи за довіру, гордо показуватимуть татові-мамі, у соцмережах навряд чи, хоч... знімки з добродушним САМИМ у центрі. Є цілі технології, як гасити страйки і прикормлювати недосвідчених ватажків.
А може, й не прийде, і все обмежиться легеньким кипінням із піснями-танцями. Може, цей сценарій розробляла путінська ФСБ.
А може, мета підступного кидали - не просто поводити й кинути ні з чим. А може, його мета більш далекосяжна - виманивши зі сплячого стану небезпечний для здоров’я Сім’ї вірус надії, знищити її ще раз, щоб уже остаточно. Жорстоко покарати відпущених студентів, які погарцювали «за Європу», поняття зеленого не маючи, на що здатна азійсько-московсько-феесбешна гебня і що таке бути дисидентом. Під парасолькою митного союзу і його законодавства запакувати пороха та інших многогрішних ближче до ходорковсього.
...А проте жодна жива душа не може знати, що чекає розкаяного неомазепу. Несповідимі шляхи фантазій путєна...
Очевидно, не так треба було ставити питання. Як дуже слушно зазначив Гриценко, у жодному разі не можна було вставляти в резолюцію вимоги, яких неможливо виконати. І вже зовсім смішно за можливе НЕПІДПИСАННЯ угоди про асоціацію лякати президента імпічментом. Для ініціювання якого ніколи не набереться конституційна більшість депутатів ВР. Цікаво, хто написав цей порожній папірець для дурнів, який ми в неділю на заклик Турчинова так одноголосно проголосували? Усе той же спільний мозковий центр?
... А треба було всього-на-всього вимагати, щоб дав слово скаута підписати, обов’язково до поїздки у Вільнюс. Ловити на дорозі, відловлювати у Межигір’ї, як земляного зайця, кліщами витягувати обіцянку. За невиконання якої - див. вище: перекривати шляхи, мінувати літаки... Це було б предметним завданням Майданів, яке цілком надається до виконання. Виконавши його, це невеличке конкретне завдання, ми як народ моментально витягнути б себе за чуба з болота невіри.
На цю антиутопію наштовхнули мене беззмістовні балачки на Майдані.