Сірий день, грузькі шляхи, мічені собачими лапами й велосипедними шинами; крізь благенький сніговий покрив пнеться меланхолійна озимина… Іду вздовж берега, - навіть гілка під ногою не хрусне, надто вологи багато. Річка, як обережна хитра змія, вигинається й тече тихо-тихо. Оддалік у воді бачу великого білого птаха, що стоїть підібравши під себе ( Read more... )

Маю стійке відчуття, що на мене, біженку, фактор війни впливає набагато більше, ніж на моїх земляків і однодумців у Києві. Окрім воєнного стану з його сиренами, бомбосховищами, окрім спільної травми, болю, переживань за людей і державу, - в них майже щодня відбуваються творчі вечори, презентації, театральні прем’єри, на які й квитків не дістати ( Read more... )

Надибуючи десь у дворах старого Києва мальви чи кручені паничі, я уявляла міщанський дім Сірків і хату Секлети під старою яблунею… А на Замковій горі - княжу обслугу з горщиками та баняками… Років кілька тому у крамничці в-тва «Либідь» купила збірник «Медальйон. Проза київських неокласиків» і прочитала з великою насолодою. Відклалося в пам’яті ( Read more... )

Очисть, ваша вбогосте, дім ( Read more... )

Куди ви, тітко, куди ( Read more... )

Дощ пустився, як із відра ( Read more... )

Навідалася до живої води, пошепталися. Миш, здається, звикає до руки бога: далася нарешті сфоткати себе, правда - через вікно...


( Read more... )

Природа нашому практичному і прагматичному чулувікові може здатися марнотратною. Вона плекає безліч видів тварин, рослин, комах, не кажу вже про підводне царство, не досліджене й наполовину. «Навіть ті, котрі їй ніколи не знадобляться!» - як безапеляційно заявляють з іншого приводу батьки школяриків, боронячи своїх чад від «зайвих» навантажень ( Read more... )

Невже серце нічого не каже? Небо почало говорити давно. А до того воно, як дитина, реагувало на справи земні мімікою. Я, мале вредне сірооке опецькувате дівча, лежала серед лану бабиних конопель і годинами дивилася на хмари-трансформери, я їх читала, а вони - мене, аж поки крізь ту солодку вату хмар не пробивався сердитий бабин голос… Але років 20 ( Read more... )

Те, що почали дрібні провокатори, скориставшись абсолютно безневинним дописом Каті Чілі, продовжили середньої руки інтелігентні маси, котрим перепадають крихти, - кагебістська практика залякувань, обзивань і перекручування, я її впізнаю за версту, - підхопила важка артилерія. Де ходять великі гроші. Марія Матіос, видавши останнім часом у ( Read more... )