"Ця гостра, ця пронизлива весна -
Мов синя сталь, у груди входить небо,
І вибирає очі голизна
Дерев, ще по-зимовому занедбаних.
І душать хутра, душні, як гріхи, -
Пальто, як душу, розметати в поли!
Трамвай погодувати із руки,
Гукнуть "прощай" - і не відчути болю,
Сміятись і чманіти - так, як всі,
В холодний писок цілувати вітер,
В веселім і забрьоханім
(
Read more... )
Comments 6
Reply
Reply
Reply
Ты как всегда волшебная..=*
Кстати-пошли на днях гулять(наконец-то)..?..
Reply
*) на следующей неделе, идем?
Reply
Reply
Leave a comment