Щодо процесу читання
Здраву мислю надибав
- коли людина молода, то вона знаходиться у стані "прочитано майже всі книги в батьківському домі"
- потім людина починає сама купувати книги і прочитує їх одразу
- потім вона продовужує купувати книги за інерцією, проте вже не прочитує всі одразу
- чим далі тим таких книг більше, людина вже каже: "Це накупив щоб на пенсії читати"
- до пенсії у хаті збирається величезна кількість непрочитаних книжок, які проте буде вже читати не пенсіонер (бо йому те вже не дуже й треба), а його діти і онуки які перебувають на стадії 1 "прочитано майже всі книги в батьківському домі" :)
У дитинстві читав дуже багато і всюди, де можна і не можна. Зіпсував собі зір. Днював і ночував у бібліотечних читальних залах, журнали та деякі книги не давали додому.
Десь так з 1990-го року купляв усе паперове, що стосувалося комп'ютерів. Заходив у книжковий на куті Руської, око вишукувало екземпляри, котрих у мене не було. З тих років у мене залишилася підбірка "Компьютер-пресс", "Dr. Dobbs", "Компьютеры+Программы" та інші. Цікаво перелистати, згадати теми тих років:
- програмування під Форточкі
- віруси та антивіруси
- ООП на Turbo Pascal 6.0
- програмування EGA.
- Multimedia*
Ще було купа чудернацьких навколокомп'ютерних книжок, з однієї в іншу передруковували "баяни" (тоді ще цього слова у сучасному альтернативному значенні не було) про помилки комп'ютерів, як то:
- вибір пінгвіна, як підходящої кандидатури для одруження
- пенсіонера, якому 4 роки
- підрив ракети, що стартувала на Венеру
і т.п.
А потім настав 1994 рік, гроші знецінювалися, у першому залі книжкового магазину розташувалися комп'ютери Texas Systems. На 486-му якомусь там крутилося щось неймовірне, анімація зі звуком, якась лінза по черепку і т.д.
- Що це?
- А це наш комплект мультимедійної системи \m/_
* Мультимедіа, популярний термін тих років. Всі його вживали, це було шаленство, як з тим Y2K. "наша корпорація користується мультимедіа, це дуже важливо, бла-бла-бла". Ніхто його толком не розумів, але це було модно бути у струї.
Насправді, мультимедійний комп'ютер по міркам того часу, це всього-навсього комп'ютер з
- звуковою картою, аналогом Sound Blaster
- 2x-speed CD-ROM (до записуючих ще було ого-го скільки часу і грошей)
- активними (з підсилювачем, що вмикався у розетку, або на батарейках), або пасивними колонками (без підсилювача)
Все. Зараз це смішно, це у кожному комп'ютері є, і навіть краще. А тоді - це коштувало шалені бабки.
Через два роки я побував у Києві, познайомився з пациками, обмінявся програмами. Тоді я й взнав, що отой черепок з лінзою та звуком, це була програмуліна Second Reality (The demo was released to the public in October 1993. It is considered to be one of the best demos created during the early 1990s on the PC. Slashdot voted it one of the "Top 10 Hacks of All Time".)
Навіть на YouTube знайшлося, не треба паритися з емуляторами, щоб запустити її.
Аж мурашки по шкірі від знайомих початкових звуків на 2-й хвилині.
http://www.youtube.com/watch?v=XtCW-axRJV8
Заодно отримав програму для створення-програвання трекерної музики - Fast Tracker 2.
Так от, повертаючись до книжок. У 1994 році я зрозумів, що з купуванням всієї нової літератури доведеться розпрощатися. У книжковому стояла товстезна книжка по MS-DOS 5.0. Коштувала 5 000 (п'ять тисяч!) купонокарбованців. Журнали я купував приблизно десь по 100-200 купонокарбованців.
Доступні книжки я купляв і читав до осені 1998. Восени 1998 року мені купили комп'ютер. Усьо, прощавайте книжки. Дні і ночі там. Хіба що "Дурная компания" Александра Торина з монітора прочитав на одному диханні.
Как щяз помню сонячний день 14 вересня 2004 року. У Львові був книжковий ярмарок, там тусувався Пауло Коельо. А я прогулював роботу у Києві. У гостях у сказкє, в blguanblch'а (тоді ще yguanych). За 280 доларів він дістав і для мене, і для себе кишенькові комп'ютери HP iPaq 2210. Продвінута бізнес-модель, з IRDA та Bluetooth, швидким процесором на 400 Мгц.
blguanblch налаштував комплект програм і я почав читати знову. Запоєм.
Покет у мене ще й досі справно працює (тьху-тьху-тьху), правда, з часом у нього проявилися фірмові болячки - обдерлася резина на боках, одна боковинка віддерлася, кнопка джойстика відлетіла.
З появою ноутбука (січень 2008) та нормального інтернету вдома - став набагато менше читати. Чим далі, тим менше. Переглянув записи прочитаних книжок. За останні три місяці - нуль.
Чекаю на якісь радикальні зміни, які штовхнуть маятник назад.
- коли людина молода, то вона знаходиться у стані "прочитано майже всі книги в батьківському домі"
- потім людина починає сама купувати книги і прочитує їх одразу
- потім вона продовужує купувати книги за інерцією, проте вже не прочитує всі одразу
- чим далі тим таких книг більше, людина вже каже: "Це накупив щоб на пенсії читати"
- до пенсії у хаті збирається величезна кількість непрочитаних книжок, які проте буде вже читати не пенсіонер (бо йому те вже не дуже й треба), а його діти і онуки які перебувають на стадії 1 "прочитано майже всі книги в батьківському домі" :)
У дитинстві читав дуже багато і всюди, де можна і не можна. Зіпсував собі зір. Днював і ночував у бібліотечних читальних залах, журнали та деякі книги не давали додому.
Десь так з 1990-го року купляв усе паперове, що стосувалося комп'ютерів. Заходив у книжковий на куті Руської, око вишукувало екземпляри, котрих у мене не було. З тих років у мене залишилася підбірка "Компьютер-пресс", "Dr. Dobbs", "Компьютеры+Программы" та інші. Цікаво перелистати, згадати теми тих років:
- програмування під Форточкі
- віруси та антивіруси
- ООП на Turbo Pascal 6.0
- програмування EGA.
- Multimedia*
Ще було купа чудернацьких навколокомп'ютерних книжок, з однієї в іншу передруковували "баяни" (тоді ще цього слова у сучасному альтернативному значенні не було) про помилки комп'ютерів, як то:
- вибір пінгвіна, як підходящої кандидатури для одруження
- пенсіонера, якому 4 роки
- підрив ракети, що стартувала на Венеру
і т.п.
А потім настав 1994 рік, гроші знецінювалися, у першому залі книжкового магазину розташувалися комп'ютери Texas Systems. На 486-му якомусь там крутилося щось неймовірне, анімація зі звуком, якась лінза по черепку і т.д.
- Що це?
- А це наш комплект мультимедійної системи \m/_
* Мультимедіа, популярний термін тих років. Всі його вживали, це було шаленство, як з тим Y2K. "наша корпорація користується мультимедіа, це дуже важливо, бла-бла-бла". Ніхто його толком не розумів, але це було модно бути у струї.
Насправді, мультимедійний комп'ютер по міркам того часу, це всього-навсього комп'ютер з
- звуковою картою, аналогом Sound Blaster
- 2x-speed CD-ROM (до записуючих ще було ого-го скільки часу і грошей)
- активними (з підсилювачем, що вмикався у розетку, або на батарейках), або пасивними колонками (без підсилювача)
Все. Зараз це смішно, це у кожному комп'ютері є, і навіть краще. А тоді - це коштувало шалені бабки.
Через два роки я побував у Києві, познайомився з пациками, обмінявся програмами. Тоді я й взнав, що отой черепок з лінзою та звуком, це була програмуліна Second Reality (The demo was released to the public in October 1993. It is considered to be one of the best demos created during the early 1990s on the PC. Slashdot voted it one of the "Top 10 Hacks of All Time".)
Навіть на YouTube знайшлося, не треба паритися з емуляторами, щоб запустити її.
Аж мурашки по шкірі від знайомих початкових звуків на 2-й хвилині.
http://www.youtube.com/watch?v=XtCW-axRJV8
Click to viewЗаодно отримав програму для створення-програвання трекерної музики - Fast Tracker 2.
Так от, повертаючись до книжок. У 1994 році я зрозумів, що з купуванням всієї нової літератури доведеться розпрощатися. У книжковому стояла товстезна книжка по MS-DOS 5.0. Коштувала 5 000 (п'ять тисяч!) купонокарбованців. Журнали я купував приблизно десь по 100-200 купонокарбованців.
Доступні книжки я купляв і читав до осені 1998. Восени 1998 року мені купили комп'ютер. Усьо, прощавайте книжки. Дні і ночі там. Хіба що "Дурная компания" Александра Торина з монітора прочитав на одному диханні.
Как щяз помню сонячний день 14 вересня 2004 року. У Львові був книжковий ярмарок, там тусувався Пауло Коельо. А я прогулював роботу у Києві. У гостях у сказкє, в blguanblch'а (тоді ще yguanych). За 280 доларів він дістав і для мене, і для себе кишенькові комп'ютери HP iPaq 2210. Продвінута бізнес-модель, з IRDA та Bluetooth, швидким процесором на 400 Мгц.
blguanblch налаштував комплект програм і я почав читати знову. Запоєм.
Покет у мене ще й досі справно працює (тьху-тьху-тьху), правда, з часом у нього проявилися фірмові болячки - обдерлася резина на боках, одна боковинка віддерлася, кнопка джойстика відлетіла.
З появою ноутбука (січень 2008) та нормального інтернету вдома - став набагато менше читати. Чим далі, тим менше. Переглянув записи прочитаних книжок. За останні три місяці - нуль.
Чекаю на якісь радикальні зміни, які штовхнуть маятник назад.