я не пишу тобі листів останнім часом.. клубочок слів зазвичай розплітається зранку, коли я в дорозі. кортить багато розказати тобі про ранки.
що зранку, коли за шклом виблискує сонце, я завше всміхаюсь. що зранку я кохаю його дужче. не знаю, чи таке буває, але я це відчуваю.. лишаю його сонного в ліжку, цілую в щічку і їду у своє *за місто*. а ще
(
Read more... )
Comments 6
нехай це все друковане, але я сприймаю як особистий лист до мене..)
мені так багато хочеться тобі сказати..а слова зазвичай збираються саме дорогою і додому, до конверту, не доходять..(( а ще боюся, що мої листи до тебе знову загубляться.. мабуть доведеться таки штампувати їх як "цінні")
весна трохи вдарила у груди, але сьогоднішнє вітання такої далекої осені (дощем) втамувало тривогу
пиши:*
Reply
Reply
Reply
вони такі ж теплі і чутливі?)
Reply
там є дещо більше.. рецепти щастя))) і казка. я плакала від неї)
Reply
обов*язково забіжу ще і вихоплю й собі примірник)
Reply
Leave a comment