Благородною людиною виявився цей міліцейський офіцер, я пам'ятаю його в день розстрілу Небесної сотні. Коли на сусідній Інститутській лунали постріли, на Грушевського зі щитами стояла шеренга хлопців-ввшників, у яких по обличчях з під шоломів текли сльози. Їх обліпив знавіснілий від болю натовп, щось кричав в обличчя
(
Read more... )
Comments 2
Такі порядні люди завжди були в нас.
Мені розповідали, що на самому початку Чорнобилю один воєнком вишикував усіх, кого було викликано до воєнкомату і наказав усім молодим хлопцям залишитися вдома: "Вам ще дітей народити треба!"
Потім пройшов вздовж строю і відібрав ще кількох, старших за віком. Як виявилося з коротких їх опитувань, всі вони так чи інакше вже встигли "схопити дозу", кожен свою, на попередній службі. Той неприродньо лисий, з іншим ще щось не так, - досвід він мав непоганий. Цих він теж відправив додому всіх до одного.
І тільки тих, хто залишився після цієї "відбраковки", відправив за наказом.
Reply
Reply
Leave a comment