Надглибокий, безмежний похуїзм до всього, що відбувається за умовною північною межею країни. До минулого як до сучасности, до святой русской литературы з непереборним переконанням «якщо московитське, значить гімно».
Це з одного боку.
Інстинктивна цікавість до «всього нашого» на противагу «нашего всего». Будь то фольклор (у першу чергу), поезія,
(
Read more... )