Притулюся спраглими вустами,
І мороз по шкірі пробіжить.
Проснувались ниті поміж нами,
Та завмерла довгожданна мить.
Приспів:
У Дніпра бере веселка воду,
Живить землю швидкоплинний Стир,
Серед сотень націй та народів,
Ти один вливаєш в мене сил.
Наливаєш ти мене по вінця,
Напуваєш щедро, мов вином,
Хочу я, щоб це тривало вічність,
Щоб життя нас знов не
(
Read more... )