Пташачий табір "Пташаче плем'я", день 1
Через те, що я підхопила грип (влітку, так), у мене температура 39 і хвіст відвалюється все болить, буду розповідати вам про табір, бо більше ні на що мене не вистачає.
1. Традиційно пташачі табори Київської станиці проходили в Карпатах.
2. В цьому році ми були в с. Мигово, 60 км від Чернівців. Скоріше за все, наступний табір буде десь під Києвом, бо карпатський сервіс скоро переплюне кримський. На фото єдина (!) траса в селі, дорога до якого... хм... ями до якого чекають на підвіски та колеса нещасних туристів. Коло траси - купа баз та базочок. Розваг нема (хіба що басейни). Ціни - великі. А ліс вирубується нещадно.
3. Досить про сумне. Відкриття табору було після підвечірку - хоча загальна маса народу заїхала раніше. До цього діти купалися в басейнах, трощили дитячий майданчик та обмінюватися іграшками. Праворуч - найменше пташеня, якому всього три з половиною місяці (Хоча в тому році найменшим пташеням був Гнатик, якому до народження лишалося декілька тижнів :))
4. Новаки та новачки. Для них була запрошеня новацька виховниця, новаки отримували вмілості. Новаки попадають на пташачий табір лише в тому випадку, якщо мають в родині пташат. Деякі табори проводяться лише для пташат - і я розумію їх провід, адже створити програму, яка була б однаково цікава дітям з 1 до 8 років, досить складно. Хвилинка самогордості. Мені вдалося.
5. Може, якщо дозволить творець книжечки, я її викладу до загального доступу, але обкладинку покажу зараз. В середині книжечки - початкові відомості про Пласт, ми підібрали малюнки та розвиваючі завдання до кожного дня, я знайшла віршики та пісеньки на кожен день.
6. Пташата піднімають прапор. На закритті дня, відповідно, прапор знімають. На балконі хатки - діти адміністратора бази.
7.Після відкриття - ройові заняття. Сестричкою, яка їх веде погоджується стати активна мама якоїсь дитини з рою. Вона готується до занять, майстерок, шукає цікаві матеріали, купує виряд... Гроші повертаються лише за куплене. Все інше - на волонтерських засадах.
8. Ось такі в нас україно-індіанці вийшли, поруч комендант табору
9. Після ройового заняття - велика гра з купою завдань. Скласти, вгадати, розібрати... Зазвичай, ця гра - теренівка - проходить на великому терені. В цьому році умови бази нам це не дозволили
10. Завдання на кожній точці змінювалося відповідно віку учасника
11. Поєднання розумового розвитку з фізичним, надання навичок виживання, і все це в ігровій формі - ось що таке скаутінг. До речі, ліворуч - тато, що був з дочкою сам. А праворуч - тато, який привіз свого сина. Мами в цей час мали змогу відпочити вдома :)
12. "Скажіть, а скільки ви за це отримуєте?" - питався якось у мене один тато на загальному святі яке проводив Пласт. "Нічого. Я це роблю за покликом душі". "Секта!" - зробив висновок тато.
Ага, а що, не видно? :)
13. Наш бунчужний пройшов найкрутіші пластові вишколи - а на таборі йому знадобилося лише вміння розпалювати ватру з одного сірника. Перший день, чесно кажучи, він ходив проши приголомшений - настільки пташачий табір відрізняється від юнацького (диципліна... була пташачою :) ). А потім згадав, що він не тільки пластун, але й тато маленького сина, тож все владналося.
14. На першій ватрі кожна родина повинна була подарувати всім присутнім діткам подарунки. Уявіть собі щастя, коли на вас падає аж 27 подарунків в один вечір!
15. Але не тільки подарунки готували родини, але і виступи - танці, ігри, пісні, інсценізації казок
16.Пташачі табори були започатковані дівочим куренем Перші стежі, до якого я маю честь належати. Колись на курінну збірку приїзджала стежинка з США, яка привезла до нас саму ідею таких таборів.
"Найголовніше для пташачого табору - це вміння дорослих виглуплюватися перед малими".
Це дійсно так. Якщо ви не відчуваєте в собі хисту стати бізоном для всього племені індіанців (а не лише для своєї дитини), або якщо ви будете піклуватися лише про свого малюка - вам не можна їхати на такий табір.
Хочу висловити свою щиру подяку Дитрові (на фото), який на своїй машині відвозив всі речі та дітей до машини в останній день табору.
1. Традиційно пташачі табори Київської станиці проходили в Карпатах.
2. В цьому році ми були в с. Мигово, 60 км від Чернівців. Скоріше за все, наступний табір буде десь під Києвом, бо карпатський сервіс скоро переплюне кримський. На фото єдина (!) траса в селі, дорога до якого... хм... ями до якого чекають на підвіски та колеса нещасних туристів. Коло траси - купа баз та базочок. Розваг нема (хіба що басейни). Ціни - великі. А ліс вирубується нещадно.
3. Досить про сумне. Відкриття табору було після підвечірку - хоча загальна маса народу заїхала раніше. До цього діти купалися в басейнах, трощили дитячий майданчик та обмінюватися іграшками. Праворуч - найменше пташеня, якому всього три з половиною місяці (Хоча в тому році найменшим пташеням був Гнатик, якому до народження лишалося декілька тижнів :))
4. Новаки та новачки. Для них була запрошеня новацька виховниця, новаки отримували вмілості. Новаки попадають на пташачий табір лише в тому випадку, якщо мають в родині пташат. Деякі табори проводяться лише для пташат - і я розумію їх провід, адже створити програму, яка була б однаково цікава дітям з 1 до 8 років, досить складно. Хвилинка самогордості. Мені вдалося.
5. Може, якщо дозволить творець книжечки, я її викладу до загального доступу, але обкладинку покажу зараз. В середині книжечки - початкові відомості про Пласт, ми підібрали малюнки та розвиваючі завдання до кожного дня, я знайшла віршики та пісеньки на кожен день.
6. Пташата піднімають прапор. На закритті дня, відповідно, прапор знімають. На балконі хатки - діти адміністратора бази.
7.Після відкриття - ройові заняття. Сестричкою, яка їх веде погоджується стати активна мама якоїсь дитини з рою. Вона готується до занять, майстерок, шукає цікаві матеріали, купує виряд... Гроші повертаються лише за куплене. Все інше - на волонтерських засадах.
8. Ось такі в нас україно-індіанці вийшли, поруч комендант табору
9. Після ройового заняття - велика гра з купою завдань. Скласти, вгадати, розібрати... Зазвичай, ця гра - теренівка - проходить на великому терені. В цьому році умови бази нам це не дозволили
10. Завдання на кожній точці змінювалося відповідно віку учасника
11. Поєднання розумового розвитку з фізичним, надання навичок виживання, і все це в ігровій формі - ось що таке скаутінг. До речі, ліворуч - тато, що був з дочкою сам. А праворуч - тато, який привіз свого сина. Мами в цей час мали змогу відпочити вдома :)
12. "Скажіть, а скільки ви за це отримуєте?" - питався якось у мене один тато на загальному святі яке проводив Пласт. "Нічого. Я це роблю за покликом душі". "Секта!" - зробив висновок тато.
Ага, а що, не видно? :)
13. Наш бунчужний пройшов найкрутіші пластові вишколи - а на таборі йому знадобилося лише вміння розпалювати ватру з одного сірника. Перший день, чесно кажучи, він ходив проши приголомшений - настільки пташачий табір відрізняється від юнацького (диципліна... була пташачою :) ). А потім згадав, що він не тільки пластун, але й тато маленького сина, тож все владналося.
14. На першій ватрі кожна родина повинна була подарувати всім присутнім діткам подарунки. Уявіть собі щастя, коли на вас падає аж 27 подарунків в один вечір!
15. Але не тільки подарунки готували родини, але і виступи - танці, ігри, пісні, інсценізації казок
16.Пташачі табори були започатковані дівочим куренем Перші стежі, до якого я маю честь належати. Колись на курінну збірку приїзджала стежинка з США, яка привезла до нас саму ідею таких таборів.
"Найголовніше для пташачого табору - це вміння дорослих виглуплюватися перед малими".
Це дійсно так. Якщо ви не відчуваєте в собі хисту стати бізоном для всього племені індіанців (а не лише для своєї дитини), або якщо ви будете піклуватися лише про свого малюка - вам не можна їхати на такий табір.
Хочу висловити свою щиру подяку Дитрові (на фото), який на своїй машині відвозив всі речі та дітей до машини в останній день табору.