Королі та королеви-дракони робили свою нелегку справу під куполами. Раз на місяць вони збиралися на своєму острові, щоб обговорити хід просвіти, по суті, перетворення народів у людяних людей.

«Це праця на століття», - казала Королева Фо.

«Що ж, - відповідав Король Реджіста, - будемо працювати усі ці століття».

«Еге ж, - сміявся Король Він, який був ( Read more... )

Королева Фо критично розглядала своє відображення у океані та принюхувалася до себе ж - благородний бархатисто-сірий колір, сіркою, здається, не пахне, а тільки трояндами. Ну що ж...

Метаморфоза, чи перетворення, проходила жахливо. Треба було плигати з великої башти у бік океану під якийсь гімн чи щось таке Дракоші-Короля. Ти немов вмирав у тому ( Read more... )

«Ні! Ні за що! - обурилася Королева Фо. - Це що ж, ні вбрань, ні корони, нічого?!»

Королева Беккі, здається, теж була збентежена.

«Що, дорога?» - звернувся до неї Король Кіпп.

«А як же наша донечка? - промовила розгублено Королева Беккі. - Вона що, буде драконом?»

Дракоша-Король обережно запропонував: «Вона могла б побути доки зі мною».

«Доки?» - ( Read more... )

Королі та королеви зібрались на королівську раду після того, як Дракоша-Король розповів їм свої новини.

«Сказано, - нагадав мудрість Король Реджіста, - не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не ( Read more... )

Пройшло ще сім років. Тепер Королеви Фо та Беккі, Королі Реджіста, Він та Кіпп за віком стали такими, яким був Дракоша-Король, коли він приземлився у дворі замку та обернувся юнаком. Дракоша-Король, ясна річ, не помолодшав за ці роки. Й хоча він ще не був старим, але віскі його вже сріблилися.

Все на більший час він залишав своїх друзів на одинці. ( Read more... )

Десь років через сім королі та королеви між усіляких знань і вмінь придбали здатність розуміти птахів і рослин. Розуміти й трошки розмовляти з ними. І це було великим благом, оскільки тепер ясно було, як порозумітися та вести себе з тим, з ким обов’язково треба налагодити добрі стосунки. Якщо хтось на людській мові не говорить, то потрібно створити ( Read more... )

Досить швидко дітлахи зрозуміли, що бути королем чи королевою, то не про неробство і не про те, щоб подовш з ранку поніжитися в ліжечку. Так, так, не про все таке.

«Корона на голові видана кожному з нас авансом», - як-то раз на перерві між заняттями сказав Дракоша-Король.

«Хотілось би знати, хто він такий, хто роздає корони», - пробурмотав Король ( Read more... )

«З ким ти розмовляєш?» - спитав поліглот і ерудит. «Сам з собою, - признався дракоша і пояснив: - Ось ти поліглот і ерудит, так? Так. А я дракон і поет, і ми, тобто дракон і поет, розмовляємо, шукаємо істину». - «Ось як? - замислився хлопчик і спитав: - В моєму випадку одне не суперечить іншому, а в твоєму?» - «І в моєму здебільшого не суперечить. ( Read more... )

Наступного разу - коли задумали приземлятися - не виникло жодних проблем ні з м'ячем, ні з бажаючими зіграти у футбол з хлопчиками та дівчатками, які прилетіли на дракоші.

О, вже на досить великому драконі. Здається, й діти трішки підросли.

Вони летіли, летіли, та одного разу побачили велику зелену горбисту долину, що була розгалужена на ( Read more... )

Діти летіли й шукали, де б їм вільно зіграти у футбол. Ніде не можна було - то чиєсь господарство, то війна за чиєсь господарство. А то почалась місцевість непідходяща: яри, гори і все таке. Нарешті приземлились на якійсь вузькій довгастій смужці землі під лісом.

Приземлились та одразу стали грати у футбол. Дракоші, нарешті, знайшли дуже адекватну ( Read more... )