Те, що зараз відбувається з Femеn - це покарання за спиляний Хрест
Нещодавно почув дивну та моторошну історію від священника із Закарпаття. Відбувалися події у 80-х роках. Біля одного з сіл, в полі стояв хрест. В період жнив голова колгоспу наказав витягнути того хреста, що постійно заважав сільськогосподарській техніці. Шестеро робітників витягнули його та викинули геть. А моторошність та містичність історії в тому, що ті шестеро чоловік за два роки усі повмирали. Загибель одного з них, тракториста, священник бачив на власні очі, коли той випав з коляски мотоцикла, вдарився об камінь і одразу помер.
Найтрагічнішою була доля голови колгоспу. Із заможної представницької людини перетворився на бомжа. Через деякий час з'їхав з глузду, і в такому біснуватому стані прожив ще сім років. До всього того він ще й осліп. Помирав у страшних муках.
Після почутого в мене одразу виникла паралель зі страшною та безглуздою акцією “Фемен”.
Цікаво, що проблеми дівчат з цієї організації, які полюбляють розмальовуватися і виставляти свої причандала на показ, почалися саме з того самого моменту, коли Інною Шевченко був спиляний поклонний хрест над Майданом незалежності. Саме 17 серпня 2012 року пройшов рубіж «до і після». Те, що вони робили «до», то були забавки, піар, розкрутка, а ось те, що було “після” - вже серйозні речі, за які потрібно відповідати. Почалося падіння. І саме після дня, коли було спиляно хрест, на «Фемен» навалилися негаразди.
За екстремізм 24 серпня 2012 року була відключена офіційна сторінка руху в Живому журналі (http://femen.livejournal.com/). Потім адміністрація ЖЖ увімкнула щоденник лише для читання. Зараз він жевріє у напівживому стані.
У вересні 2012 за феменок узялися журналісти програми «Гроші», які з'ясували де беруться десятки тисяч гривень на утримання та проведення акцій. Це стало серйозним репутаційним ударом для руху. Олександра Шевченко звинуватила журналістів у наклепі та брехні, але судячи з коментів під її постом, усе марно.
Click to viewДалі було побиття французськими націоналістами:
І останні два інциденти трапилися декілька днів тому. 24 липня біля офісу організації було побито одного з ідеологів руху Віктора Святського. Побили по-звірячому.
Святський до і після побиття
А в суботу, 27 липня, в київському кафе невідомий чоловік побив лідера руху Ганну Гуцол. За свідченням потерпілої зловмисник також забрав ноутбук, в якому була вся документація.
Гуцол до і після побиття
Слід зауважити, що Святківський та Гуцол були основними мозковими центрами, і не виключено, що комусь з них прийшла ідея щодо повалення релігійного символу. Отож не дивно, що саме вони стали першими жертвами. Виконавець Інна Шевченко теж зазнала втрат. Вона фактично була змушена покинути Україну і хто знає, чи ще повернеться сюди. І чи не є найбільшою втратою - втрата Батьківщини.
Ясно одне, що брати за об'єкт своїх акцій хрест, який не може чинити ніякий опір - це низько і примітивно, а знищувати розп'яття, встановлене в пам'ять жертв, які понесла Україна впродовж всіх років - аморально та є приниженням пам'яті цих жертв. Зрозуміло й інше, що за повалення релігійного символу завжди слідує покарання. Історія з якої почався цей пост підтверджує це. Історія з “Фемен” теж.
Довідка: Хрест у Києві біля Жовтневого палацу був встановлений 26 листопада 2004 року. Метою було згадати всіх жертв, які Україна понесла впродовж своєї історії - «тут є і жертви за козаччини, за Петра Першого і Катерини козацькі жертви, а також жертви під час Жовтневої революції, Світової війни - українці, які були знищені зі всіх сторін», зазначив співорганізатор встановлення хреста голова громадського об’єднання «Християнська Україна» Мирослав Данилків, і серед того також і жертв НКВС.
За його словами, загалом тоді поставили три хрести: у Києві 26 листопада 2004 року, у Львові 21 листопада, а 29 листопада в Донецьку - через те, що «явилася Матінка Божа і сказала: «Я прийшла вас об’єднати». «Народ України роз’єднаний, церкви роз’єднані, і Матінка Божа захотіла допомогти українцям знайти єдність і примирення», - сказав Данилків.
Освячували священики багатьох християнських конфесій - і Київського патріархату, і автокефальна церква, і греко-католики, і римо-католики, і були й священики Московського патріархату, і його нинішнє знесення - це «наруга над християнами загалом».
Хрест відновили 20 серпня. Відреставровану верхню частину скріпили за допомогою сталевих деталей з основою. Уже зараз пам’ятний хрест жертвам політичних репресій знову стоїть на попередньому місці. А саме - на пагорбі над Майданом Незалежності близько Жовтневого палацу, де на початку ХХ століття знаходилося управління НКВС, в якому здійснювались масові розстріли.