22
Розкупорений вирій
Закликає птахів.
Я надміру був щирий,
Я інакше не вмів.
Мені треба, щоб поруч
Бігли ніжність і сміх.
Ніби ластівок хворих
Я любитиму їх.
Хай говорять невпинно:
Не надійся, не мрій,
Що той сміх швидкоплинний
Буде схожий на твій.
Не надіюсь, а вірю,
Я до цього змужнів...
Розкупорений вирій
Закликає птахів.
21 було так
Юність минула, починається доросле життя:) За рік багато чого не вдалося здійснити, на цей рік ще більші сподівання. Через 3 місяці почнеться розпуття.
Задуваю свічки, загадую бажання:)
