Варто ризикувати? Чи краще надати перевагу більш безпечному варіанту  і зачекати ( Read more... )

Як незвично звучать ці слова.. наче іншою мовою

.

Пролог.

Я люблю писати. Я хочу писати. Щось останнім часом (я була в шоці, коли зрозуміла, що за минулий  рік в мене є лише один пост - і то, щось з ряду гадань, це ж просто ЖАХ!) я дуже закинула це. І мені це не до вподоби. Я багато чого закинула. Якісь милі дрібнички, які робили цей світ особливим, які робили мене мною. І більш серйозні речі, які ( Read more... )

( Read more... )

Тест-предсказание

( Read more... )

( Read more... )

Мене мучить запитання, як знайти спільну мову з силою волі?

А може вона не у всіх є? Може треба нажати якусь кнопочку, щоб вона активувалась?  Або прочитати якусь мантру? Випити чарівне зілля? Подзвонити Гаррі Поттеру?

Якось на словах все легко, а на ділі повна лажа.. мдя, как-то не харашо.

.

Гг)) Уявляєте? Приходиш в бібліотеку.
Кажеш: «що робити?..заплуталась в почуттях..»
А тобі: «Пошукайте в картотеці, по головним ознакам та ключовим словам. А потім ми вам надамо спец.літературу, інструкції, і при потребі психолога. Перша година розмови з ним - безкоштовна"

.

  Як добре мабуть бути котиком)

Цілими днями робиш, що хочеться. Муркаєш. Підмазуєшся, щоб заробити на щось смачненьке. Потрапляєш під ноги, отримуєш міцну порцію національного мату. Спиш скільки влізе.

Хочу стати котиком.

.

Багато що було.  І багато чого могло б бути. Але не сталось. Ми часто щось втрачаємо, і далеко не завжди це просто. Частіше це боляче. А ще частіше це так сумно. І якби тобі не хотілось,  якби би ти не сумував без цього, скільки б зусиль не доклав - це не матиме жодного значення. Кожна спроба повернути те, що не має бути з тобою поруч, тільки ще ( Read more... )