Вчора в голові цілий день крутилися шматки з цього вірша
Людмила Таран
Гарячим язиком - по шовку
Лякливого пругкого шва,
Водночас пестячи атлас
Тонкої божої роботи -
Це тільки ти умієш так.
Стою попід ворітьми раю -
Збиває з ніг сліпуче сяйво -
Ми падаємо в небеса.
Та нас підносить чистий вал
Повторного народження.
… Це вже опісля я гризу
Себе самого: хто
(
Read more... )
Comments 2
Reply
Reply
Leave a comment