демонічні хроніки Львова
я вже більше року живу на Личаківській, вулиця канєшно унікальна...унікальна за своїм демонічним населенням
от наприклад ше зранку в скверики Личаківської вилазять демони-ґоґодзи . ґоґодзи є спитими престарілими нащадками як освободітєлєй, так і корінних галичан. зарослі сивим мохом обличчя невпевнено хитаються на плечах демонів, їхні майже прозорі очі з кривавими жилками вперто шукають відчинені двері олдскульних забігаловок з "стоячими столиками". ґоґодзами я їх назвав завдяки поламаному набору звуків, які вилітають з бездонного рота демонів. от уявіть собі - стоїть собі отакий демон, хитається, розводить руки як герої Титаніка і видає булькаюче звукосполучення "ґооооо-ґоооо-дзи"
є ще також дідьки-сукаблядичі ...то діти демонів-ґоґодзів, які переважно освітилися свого часу в автодорожному технікумі на початку Личаківської. дідьки-сукаблядичі спілкують виключно матом, за зовнішнім виглядом діляться на два підрозділи - "шкарпетоносці" і "мештослави", шкарпетоносці переконані шо сандалі обовязково носяться в поєднанні з білими шкарпетками, а мештослави мають і зимовий, і літній варіант гостроносих мештів. в принципі дідьки-сукаблядичі досить часто рухаються у напрямку своїх предків-ґоґодзів.
нащадки сукаблядичів вперто живуть в обстановці постсовєцких 90-их років...це вже чортики-калічки , оснащені ненайгіршими мобільними телефонами, які їм за останні гроші купують сукаблядичі.
карочє демонічне зачароване коло Личаківської-стріт - це свій окремий світ
а, ше згадав...дивним представником ґоґодзів є Лимонадний Джо, дивний бехар в вузьких обтягуючих джинсах на кривих ногах, черевиках-"казаках" і ковбойському капелюсі-"стетсоні". він якийсь єк вирваний з іствудівских фільмів...
от наприклад ше зранку в скверики Личаківської вилазять демони-ґоґодзи . ґоґодзи є спитими престарілими нащадками як освободітєлєй, так і корінних галичан. зарослі сивим мохом обличчя невпевнено хитаються на плечах демонів, їхні майже прозорі очі з кривавими жилками вперто шукають відчинені двері олдскульних забігаловок з "стоячими столиками". ґоґодзами я їх назвав завдяки поламаному набору звуків, які вилітають з бездонного рота демонів. от уявіть собі - стоїть собі отакий демон, хитається, розводить руки як герої Титаніка і видає булькаюче звукосполучення "ґооооо-ґоооо-дзи"
є ще також дідьки-сукаблядичі ...то діти демонів-ґоґодзів, які переважно освітилися свого часу в автодорожному технікумі на початку Личаківської. дідьки-сукаблядичі спілкують виключно матом, за зовнішнім виглядом діляться на два підрозділи - "шкарпетоносці" і "мештослави", шкарпетоносці переконані шо сандалі обовязково носяться в поєднанні з білими шкарпетками, а мештослави мають і зимовий, і літній варіант гостроносих мештів. в принципі дідьки-сукаблядичі досить часто рухаються у напрямку своїх предків-ґоґодзів.
нащадки сукаблядичів вперто живуть в обстановці постсовєцких 90-их років...це вже чортики-калічки , оснащені ненайгіршими мобільними телефонами, які їм за останні гроші купують сукаблядичі.
карочє демонічне зачароване коло Личаківської-стріт - це свій окремий світ
а, ше згадав...дивним представником ґоґодзів є Лимонадний Джо, дивний бехар в вузьких обтягуючих джинсах на кривих ногах, черевиках-"казаках" і ковбойському капелюсі-"стетсоні". він якийсь єк вирваний з іствудівских фільмів...