Прочитав у
faina_kaplan "Знай муху"(я залишив оригінальний стиль автора запису, він мені дуже подобається): «Один вчьоний Vincent Gaston Dethier, схотів такого матеріалу для дослідів, шоб до нього не чиплявся грінпіс і сочуствующі, но шоб можна було смєло різать, колупатись в мозгах без наркоза, жарить електричним струмом і шоб жодна душа на нього косо не подивилась. Тоді він положив кусочьок ліверки на вікно і впіймав мух. Свої досліди Детіер описав в книзі "Знай муху". Во-первих він став дивитись як муха їсть. Вона, понятно шо, їсь хоботком proboscus, но як вона смакує їжу і як вона знає, шо вже не голодна? Вчоний капнув на неї гарячий віск і таким чином нанизав її на воскову паличку. Тепер вона буде робить те шо їй скажуть. І її посадили на солодку воду. Муха відразу ж випустила хоботок і почала смоктать її. Але чим вона смакує? Хоботком? Вчоний посадив її таким чином, шо її хоботок опинився на солодкій воді, а ніжки - на обичній воді. Муха перестала смоктать їжу. Тоді її посадовили так шо хоботок опинився на чистій воді, а ніжки - у солодкій воді. Смокче! Таким чином, Гастон здогадався, шо муха смакує не хоботком, а ніжками. Но коли вона знає, шо час зупинитись, шоб ії не розірвало?
Вчоний взяв маленький шприц і напхав їй їжі у шлунок через попу, так шо її добре розперло. Муха сіла на цукрову водичку і почала їсти з апетитом! Значить просто наповнення шлунку не є зупиняючим фактором. А шо є? Гастон роздивився добре муху і знайшов нерв шо йде у голову від esophagus, (піщєвода). Перерізавши скальпелем цей нерв, він помітив, шо муха ніколи не перестає їсти і їсть, пока її не розірве.
Таким чином, ми бачимо, шо сигнальним фактором про наповнення шлунку є присутність їжі між езофагусом і шлунком. Ця їжа торкається сигнального нерва і той сообща в мозг, шо пора зупинитись. Ми з дєцтва знаєм мух, казалозь би, добре вивчили їх поведінку, і були неправі. Ми багато чого не знаєм за мух. В мене таке враження, наче од нас скривають цю інфу і я вже не перший раз случайно натрапляю на інфу, яку од нас десятиріччами скривали. А ви кажете, шо нема ніякого заговора». (кінець цитати)
Супер! (я про якість і мотивації дослідження). Істинне, чисте, наукове дослідження. Але на образі мухи, мені, як сенсфізіологіку, стало чітким усвідомлення відповідності тактильного чуття, їди і смакування… і фактору «крилатості». Ця ніби жартівлива інформація, це дослідження мухи, про такий широкий спектр взаємозв'язків, «не давала спати»., Я впевнений, що це науове дослідження «порве» багато усталених діагностичних, терапевтичних, науково-фізіологічних поглядів. Це станеться, якщо медична наука, вчені, зрозуміють і усвідомлять сенс і відповідність цього цікавого дослідження стосовно Організму Людини Розумної! Візьмемо за приклад таку тезу: «Про муху що лопається а їсть».
Давайте посенсфізіологізуєм. Є вхід для їжі рот. Є вихід для їжі - анус. А муха лопає. Рот залежний, як показала «муха», від чутливості ніг. І дійсно. Фізіологічна наука знає про це. Також, якщо дивитися, то рот є Протилежністю до стоп. Тоді, а так виходить, за Законом Протилежностей, вихід з тіла відходів з їжі, а це значить і робота вивідного сфінктера товстого кишечника, повинно залежати від лопаткової зони тіла людини, «крилець у мухи» (у мухи нерв від її харчоводу і шлунку знаходиться в зоні найактивнішій при роботі її крилець, так само як і нерв у біоробота Людини Розумної, її тіла в між лопатковій зоні). Лопатки це є відповідність крил у мухи. Як я їх назвав: «крила Ангела». І «від них», крил, відходять руки з «пір'ячком пальців». Для таких ходячих мух, як ми на двох ногах, важливе знання. Зверніть Увагу на енергетичний та вібраційний меридіани тонкого кишечника (на схемах, послідовно) - це і є м’язова та енергетична система «крил».
Тим паче що харчовод теж за даними китайської медицини є енергетично частиною тонкого кишечника. І, так виходить, що саме енергетика тонкого кишечника і «розправляє і закриває крила» (на схемі бачимо пряму дію на лопатки).
А тепер про між лопаткову зону, а це про вібраційний меридіан шлунку (див. схему)
Як бачимо, саме цей меридіан дає «крилам» вібраційний поштовх до їхньої роботи. А саме тією точкою що поєднує обидва «крила Ангела» між собою (така сила цієї точки нашого тіла).
Довідка. В тому самому місці відходять паравертебральні нерви до всієї травної системи.
«Хитрі китайці» навіть точки акупунктури тут на хребті назвали метафорично (див мою книгу «Секрети китайської медицини для домашнього вжитку») «Платформа для духа» і «Підтримка духа». Є ідеомоторні рухи людей. «Не бійся», кажуть, і Для Чогось хлопають людину в тому самому місці хребта (явно стимулюють дух). Щоб захотілося польоту. Або так інтуїтивно перевіряють на міцність «Платформу духа». Тобто підримують такою інтуїтивною мотивованою акупресурою «крила Ангела» щоб не опадали, про них біороботу нагадують.
А ще для «роботи крил» такої «мухи» як тіло Людини Розумної проаналізуємо вібраційні меридіани товстого кишечника (див. схему).
Саме ці меридіани дають змогу «крилам Ангела» рухатися і рукам з «пір'ячком пальців» діяти. Як довів Vincent Gaston Dethier, «мухою», цей меридіан дає змогу «через рух руками (у мухи крилами) спрацювати товстому кишечнику. Коротше. Якби муха їла і при тому літала - тобто крильцями помахала коли їсть - то не лопнула б. Якби тіло людини їло, але і літало, а це не бігало ногами, а крильцями лопаток махало, коли їсть, спробуйте, то тіло б не лопалось від ожиріння. Ми, Люди Свідомі, коли їмо, то беремо вилку і ніж. Тоді ні ожиріння, ні «лопатись», переїдати, не будемо... Бо «крила Ангела» тоді працюють.