Обращение к людям Украины
Друзья, впервые прошу перепоста. Помогите в распространении этого текста, верю, он поможет нам сохранить жизни людей.
Обращение к людям Украины.
Люди Украины, матери, жёны и сёстры. Я обращаюсь к вам за поддержкой.
На Украине развязана братоубийственная война.
Я прошу вас, объясните своим сыновьям, мужьям и братьям - мужчинам, которых направляют к нам в Донбасс, что мы не ждём их здесь с оружием в руках. Нас не от кого защищать. Донбасс - это наша земля, и мы будем сражаться за неё, не жалея ни здоровья, ни самой жизни. Мы не хотим никого убивать, мы хотим одного - чтобы Украина отпустила нас туда, где наш дом, где люди думают так же, как мы, и разговаривают на одном с нами языке. Туда, где наше место, наша родина.
Украинские политики не хотят нас отпускать, потому что им нужен Донбасс с его ресурсами, инфраструктурой и рабочей силой, им нужны отчисления с Донецкой и Луганской областей в Киевский бюджет. И они посылают свои самолёты, которые наносят ракетные удары по нашим городам, убивая сотни, если не тысячи простых жителей, мирных граждан. Но они смогут добиться своего, разве что сровняв наши города с землёй и уничтожив большинство жителей Донбасса. Потому что мы здесь сражаемся за своё, а они пришли за чужим.
После февральских событий в Киеве на Майдане, после трагических событий в Одессе, Мариуполе, Славянске и Донецке мир изменился. Украине уже не стать прежней, никто не сможет простить и забыть кровь своих братьев. По разные стороны баррикад и окопов нас развели интересы третьих стран, сыгравших на противоречиях, которые накопились в украинском обществе за 23 года независимости. Но более всех виноваты в создавшейся ситуации украинские олигархи и их марионетки-политики, которые создали систему, позволяющую грабить нас, простых граждан, оценивая в копейки наш честный труд, систему, позволяющую обворовывать государство.
Майдан был попыткой найти справедливый путь к выходу из тупика. Но на волне Майдана олигархи привели к власти Порошенко - нового Януковича под другими знамёнами. Теперь мы не хотим, чтобы новый олигарх и его окружение наживались за наш счёт.
Мы знаем, что большинство людей в Украине - честные, хорошие и терпеливые, возможно, слишком терпеливые. Мы уважаем ваш язык, ваши обычаи и традиции, мы уважаем вас как нацию. Ни одна нация не может быть плохой по определению, но в каждом народе есть прослойка людей, которая стремится разжигать ненависть и национальную рознь. Сейчас эта ненависть уже убивает нас. Но у нас ещё есть шанс. Отпустите нас, у нас ещё есть возможность разойтись цивилизованно и спокойно, без взаимных обид и ненависти. Мы не желаем вам зла. Мы только хотим уйти оттуда, где нам не место. Если вы поймёте и отпустите нас с миром, такой уход принесёт всем нам возможность в будущем построить искренние и добрососедские отношения. И будет залогом вашего вступления в ЕС, что поспособствует будущему развитию и процветанию оставшейся части Украины, настоящей Украины. А мы, народы с общим прошлым, сохраним добрую память о друзьях, оказавших бескорыстную помощь в трудное для нас время и принявших сложное решение.
Сегодня мы видим много картинок о войне, но телевизор, газеты и интернет лгут с обеих сторон, и пришло время смотреть и слушать сердцем.
Я вижу своих земляков, простых мирных горожан, погибших от осколков и пуль на улицах Донецка, и это горе не описать словами. Я вижу фото солдат украинской армии в окопах, на передовой - полуголодных, в разваливающихся ботинках, без бронежилетов и средств защиты. Я вижу горе матерей Ивано-Франковска и Тернополя, потерявших на этой бессмысленной братоубийственной войне своих сыновей. Эти слёзы точно такие же, какие проливаем сегодня мы над своими погибшими братьями.
И я вижу наёмников олигархов - сытые, довольные, в новейшем обмундировании они воюют за деньги тех же самых олигархов, которые привели терпеливый и добрый народ Украины за грань бедности и поставили его у края пропасти. Спасём ли мы себя? Обратим ли наши вилы на настоящее зло? - От этого зависит сегодня, быть ли Украине.
Люди Украины, матери, жёны и сёстры. Не пускайте ваших мужчин на эту чужую войну, куда их тянут обманом олигархи и их приспешники. Люди Украины, задумайтесь, почему за 23 года мы так и смогли построить на этой богатой земле процветание и добробут. Подумайте, кто в этом виноват. И примите решение, как вам поступить, чтобы на земле Украины воцарился мир, процветание и радость.
Слава Украине!
Да здравствует Донбасс!
Друзі, вперше прошу перепосту. Допоможіть у поширенні цього тексту, вірю, він допоможе нам зберегти життя людей.
Звернення до людей України.
Люди України, матері, дружини й сестри. Я звертаюся до вас за підтримкою.
На Україні розв'язана братовбивча війна.
Я прошу вас, поясніть своїм синам, чоловікам і братам - чоловікам, яких направляють до нас на Донбас, що ми не чекаємо їх тут зі зброєю в руках. Нас не від кого захищати. Донбас - це наша земля і ми будемо битися за неї, не шкодуючи ані здоров'я, ні самого життя. Ми не хочемо нікого вбивати, ми хочемо лише одного - щоб Україна відпустила нас туди, де наш дім, де люди думають так само, як ми, і розмовляють однією з нами мовою. Туди, де наше місце, наша батьківщина.
Українські політики не хочуть нас відпускати, тому що їм потрібен Донбас з його ресурсами, інфраструктурою і робочою силою, їм потрібні відрахування з Донецької та Луганської областей в Київський бюджет. І вони посилають свої літаки, які завдають ракетних ударів по наших містах, вбиваючи сотні, якщо не тисячі простих жителів, мирних громадян. Але вони зможуть домогтися свого, хіба що зрівнявши наші міста із землею і знищивши більшість жителів Донбасу. Тому що ми тут б'ємося за своє, а вони прийшли за чужим.
Після лютневих подій у Києві на Майдані, після трагічних подій в Одесі, Маріуполі, Слов'янську та Донецьку світ змінився. Україні вже не стати колишньою, ніхто не зможе пробачити і забути кров своїх братів. По різні сторони барикад і окопів нас розвели інтереси третіх країн, які відіграли на протиріччях, що накопичилися в українському суспільстві за 23 роки незалежності. Але більш за всіх в сьогоденний ситуації винні українські олігархи та їхні маріонетки - політики, які створили систему, що дозволяє грабувати нас, простих громадян, сплачуючи нам копійки за чесну працю, систему, що дозволяє обкрадати державу тощо.
Майдан був спробою знайти справедливий шлях виходу з глухого кута. Але на хвилі Майдану олігархи привели до влади Порошенка - нового Януковича під іншими знаменами. Тепер ми не хочемо, щоб новий олігарх і його оточення наживалися за наш рахунок.
Ми знаємо, що більшість людей в Україні є чесні, хороші і терплячі, можливо, занадто терплячі. Ми поважаємо вашу мову, ваші звичаї і традиції, ми поважаємо вас як націю. Жодна нація не може бути поганою за визначенням, але в кожному народі є прошарок людей, який прагне розпалювати ненависть і національну ворожнечу. Зараз ця ненависть вже вбиває нас. Але у нас ще є шанс. Відпустіть нас, у нас ще є можливість розійтися цивілізовано і спокійно, без взаємних образ і ненависті. Ми не бажаємо вам зла. Ми тільки хочемо піти звідти, де нам не місце. Якщо ви зрозумієте і відпустите нас з миром, такий відхід принесе усім нам можливість у майбутньому побудувати щирі та добросусідські відносини. І буде запорукою вашого вступу до ЄС, що посприяє майбутньому розвитку і процвітанню решти України, тобто справжньої України. А ми, народи з спільним минулим, збережемо добру пам'ять про друзів, котрі надали безкорисну допомогу у важкий для нас час і ухвалили складне рішення.
Сьогодні ми бачимо багато картинок про війну, але телевізор, газети та інтернет брешуть з обох сторін, і прийшов час дивитися і слухати серцем.
Я бачу своїх земляків, простих мирних городян, що загибли від осколків і куль на вулицях Донецька, і це горе не описати словами. Я бачу фото солдат української армії в окопах, на передовій - напівголодних, в черевиках, що розвалюються, без бронежилетів і засобів захисту. Я бачу горе матерів Івано-Франківська та Тернополя, які втратили на цій безглуздій братовбивчій війні своїх синів. Ці сльози точно такі ж, які проливаємо сьогодні ми над своїми загиблими братами.
І я бачу найманців олігархів - ситі, задоволені, в новітньому обмундируванні вони воюють за гроші тих самих олігархів, які привели терплячий і добрий народ України за грань бідності і поставили його біля краю прірви. Чи врятуємо ми себе? Чи звернемо наші вила на справжне зло? - Від цього залежить сьогодні, чи бути Україні.
Люди України, матері, дружини й сестри. Не пускайте ваших чоловіків на цю чужу війну, куди їх тягнуть обманом олігархи та їхні поплічники. Люди України, задумайтеся, чому за 23 роки ми так і змогли побудувати на цій багатій землі процвітання і добробут. Подумайте, хто в цьому винен. І прийміть рішення, як вам вчинити, щоб на землі України запанував мир, процвітання і радість.
Слава Україні!
Хай живе Донбас!
Friends, I am pleading for the repost for the first time. Helping the distribution of this text is believed to help us save lives.
Appeal to the people of Ukraine.
People of Ukraine, mothers, wives and sisters. I am appealing for your support.
Ukraine is involved into a fratricidal war.
I'm asking you to explain to your sons, husbands and brothers - men who are being sent to us in the Donbass, that we do not expect them here in arms. We have none to protect us from. Donbass is our land and we will fight for it, sparing neither health nor life itself. We do not want to kill anyone, we want the only thing - we do want Ukraine to let us go where our home is, where people think the same way as we do and speak the same language with us. To the place where our point is, where is our motherland.
Ukrainian politicians do not want to let us go because they need Donbass with its resources, infrastructure and labour power, they need payments from Donetsk and Lugansk regions into Kiev's budget. And they send their airforces to launch the missile strikes on our cities, killing hundreds if not thousands of civilians, mere ordinary people. But they could have made their own if our cities had been razed to the ground and the most of Donbass residents had been destroyed. Because we are fighting for our own, and they came for another's.
After the February events in Kiev on Maidan, after the tragic events in Odessa, Mariupol, Slavyansk and Donetsk the world has changed. Ukraine will never be the same, no one will be able to forgive and forget the blood of their brothers. On the opposite sides of the trenches we were parted by the interests of the third countries which played on the contradictions that have been accumulated in Ukrainian society for 23 years of independence. But the most to blame for this situation are Ukrainian oligarchs and their puppet politicians, who have created a system that allows them to plunder ordinary citizens, paying us pennies for honest labor, a system that allows the state to be robbed.
Maidan was an attempt to find a fair way out of the impasse. But in the wake of Maidan oligarchs led to power Poroshenko - the new Yanukovych under different banners. Now we do not want the new oligarch and his milieu made a profit at our expense.
We know that most people in Ukraine are honest, good and patient ones, maybe too patient. We respect your language, your customs and traditions, we respect you as a nation. No nation can be malicious by definition, but in every nation there is a stratum of people that seeks to fan hatred and ethnic strife. Now this hatred is killing us. But we still have a chance. Let us go, we still have an opportunity to disperse peacefully, in a civilized manner, without mutual resentment and hatred. We do not wish you any harm. We just want to get out of there, where there is no place for us. If you kindly relize and release us, such leaving will bring us all an opportunity to build a sincere and good-neighborly relations in the future. And this will guarantee your entry into the EU, which will contribute to the future development and prosperity of the rest of Ukraine, proper Ukraine itself. And we, the peoples with a common past, will keep a good memory of friends who have given a disinterested help in a difficult time for us and made a tough decision.
Today we see a lot of pictures about the war, but the TV, newspapers and the Internet are lying on both sides, and it's time to watch and listen with your heart.
I see my fellow-townsman, simple peaceful citizens who died from shrapnel and bullets on the streets of Donetsk, and there's no words to describe this grief. I see a photo of the Ukrainian army soldiers in the trenches on the front lines - half-starved, with failed boots, with neither body armor nor personal protection facilities. I see the sorrow of Ivano-Frankivsk and Ternopil mothers who lost their sons to this senseless fratricidal war. These tears are the same what we shed over our dead brothers today.
And I see mercenaries of oligarchs - full and pleased, in the latest armor for the money they are fighting for the same oligarchs who had led patient and kind Ukrainian people for the face of poverty and put them at the edge of a precipice. Do we save ourselves? Do we aim our pitchfork to the real evil? - Whether or not Ukraine is to exist depends on this today.
People of Ukraine, mothers, wives and sisters. Do not let your men on this strange war, where they are deceptively pulled by oligarchs and their henchmen. People of Ukraine, think why we have not been able to bring wealth and prosperity to this rich land for 23 years. Think who is to blame. And decide what you do to settle peace, prosperity and joy on the ground of Ukraine.
Glory to Ukraine!
Long Live Donbass!
Обращение к людям Украины.
Люди Украины, матери, жёны и сёстры. Я обращаюсь к вам за поддержкой.
На Украине развязана братоубийственная война.
Я прошу вас, объясните своим сыновьям, мужьям и братьям - мужчинам, которых направляют к нам в Донбасс, что мы не ждём их здесь с оружием в руках. Нас не от кого защищать. Донбасс - это наша земля, и мы будем сражаться за неё, не жалея ни здоровья, ни самой жизни. Мы не хотим никого убивать, мы хотим одного - чтобы Украина отпустила нас туда, где наш дом, где люди думают так же, как мы, и разговаривают на одном с нами языке. Туда, где наше место, наша родина.
Украинские политики не хотят нас отпускать, потому что им нужен Донбасс с его ресурсами, инфраструктурой и рабочей силой, им нужны отчисления с Донецкой и Луганской областей в Киевский бюджет. И они посылают свои самолёты, которые наносят ракетные удары по нашим городам, убивая сотни, если не тысячи простых жителей, мирных граждан. Но они смогут добиться своего, разве что сровняв наши города с землёй и уничтожив большинство жителей Донбасса. Потому что мы здесь сражаемся за своё, а они пришли за чужим.
После февральских событий в Киеве на Майдане, после трагических событий в Одессе, Мариуполе, Славянске и Донецке мир изменился. Украине уже не стать прежней, никто не сможет простить и забыть кровь своих братьев. По разные стороны баррикад и окопов нас развели интересы третьих стран, сыгравших на противоречиях, которые накопились в украинском обществе за 23 года независимости. Но более всех виноваты в создавшейся ситуации украинские олигархи и их марионетки-политики, которые создали систему, позволяющую грабить нас, простых граждан, оценивая в копейки наш честный труд, систему, позволяющую обворовывать государство.
Майдан был попыткой найти справедливый путь к выходу из тупика. Но на волне Майдана олигархи привели к власти Порошенко - нового Януковича под другими знамёнами. Теперь мы не хотим, чтобы новый олигарх и его окружение наживались за наш счёт.
Мы знаем, что большинство людей в Украине - честные, хорошие и терпеливые, возможно, слишком терпеливые. Мы уважаем ваш язык, ваши обычаи и традиции, мы уважаем вас как нацию. Ни одна нация не может быть плохой по определению, но в каждом народе есть прослойка людей, которая стремится разжигать ненависть и национальную рознь. Сейчас эта ненависть уже убивает нас. Но у нас ещё есть шанс. Отпустите нас, у нас ещё есть возможность разойтись цивилизованно и спокойно, без взаимных обид и ненависти. Мы не желаем вам зла. Мы только хотим уйти оттуда, где нам не место. Если вы поймёте и отпустите нас с миром, такой уход принесёт всем нам возможность в будущем построить искренние и добрососедские отношения. И будет залогом вашего вступления в ЕС, что поспособствует будущему развитию и процветанию оставшейся части Украины, настоящей Украины. А мы, народы с общим прошлым, сохраним добрую память о друзьях, оказавших бескорыстную помощь в трудное для нас время и принявших сложное решение.
Сегодня мы видим много картинок о войне, но телевизор, газеты и интернет лгут с обеих сторон, и пришло время смотреть и слушать сердцем.
Я вижу своих земляков, простых мирных горожан, погибших от осколков и пуль на улицах Донецка, и это горе не описать словами. Я вижу фото солдат украинской армии в окопах, на передовой - полуголодных, в разваливающихся ботинках, без бронежилетов и средств защиты. Я вижу горе матерей Ивано-Франковска и Тернополя, потерявших на этой бессмысленной братоубийственной войне своих сыновей. Эти слёзы точно такие же, какие проливаем сегодня мы над своими погибшими братьями.
И я вижу наёмников олигархов - сытые, довольные, в новейшем обмундировании они воюют за деньги тех же самых олигархов, которые привели терпеливый и добрый народ Украины за грань бедности и поставили его у края пропасти. Спасём ли мы себя? Обратим ли наши вилы на настоящее зло? - От этого зависит сегодня, быть ли Украине.
Люди Украины, матери, жёны и сёстры. Не пускайте ваших мужчин на эту чужую войну, куда их тянут обманом олигархи и их приспешники. Люди Украины, задумайтесь, почему за 23 года мы так и смогли построить на этой богатой земле процветание и добробут. Подумайте, кто в этом виноват. И примите решение, как вам поступить, чтобы на земле Украины воцарился мир, процветание и радость.
Слава Украине!
Да здравствует Донбасс!
Друзі, вперше прошу перепосту. Допоможіть у поширенні цього тексту, вірю, він допоможе нам зберегти життя людей.
Звернення до людей України.
Люди України, матері, дружини й сестри. Я звертаюся до вас за підтримкою.
На Україні розв'язана братовбивча війна.
Я прошу вас, поясніть своїм синам, чоловікам і братам - чоловікам, яких направляють до нас на Донбас, що ми не чекаємо їх тут зі зброєю в руках. Нас не від кого захищати. Донбас - це наша земля і ми будемо битися за неї, не шкодуючи ані здоров'я, ні самого життя. Ми не хочемо нікого вбивати, ми хочемо лише одного - щоб Україна відпустила нас туди, де наш дім, де люди думають так само, як ми, і розмовляють однією з нами мовою. Туди, де наше місце, наша батьківщина.
Українські політики не хочуть нас відпускати, тому що їм потрібен Донбас з його ресурсами, інфраструктурою і робочою силою, їм потрібні відрахування з Донецької та Луганської областей в Київський бюджет. І вони посилають свої літаки, які завдають ракетних ударів по наших містах, вбиваючи сотні, якщо не тисячі простих жителів, мирних громадян. Але вони зможуть домогтися свого, хіба що зрівнявши наші міста із землею і знищивши більшість жителів Донбасу. Тому що ми тут б'ємося за своє, а вони прийшли за чужим.
Після лютневих подій у Києві на Майдані, після трагічних подій в Одесі, Маріуполі, Слов'янську та Донецьку світ змінився. Україні вже не стати колишньою, ніхто не зможе пробачити і забути кров своїх братів. По різні сторони барикад і окопів нас розвели інтереси третіх країн, які відіграли на протиріччях, що накопичилися в українському суспільстві за 23 роки незалежності. Але більш за всіх в сьогоденний ситуації винні українські олігархи та їхні маріонетки - політики, які створили систему, що дозволяє грабувати нас, простих громадян, сплачуючи нам копійки за чесну працю, систему, що дозволяє обкрадати державу тощо.
Майдан був спробою знайти справедливий шлях виходу з глухого кута. Але на хвилі Майдану олігархи привели до влади Порошенка - нового Януковича під іншими знаменами. Тепер ми не хочемо, щоб новий олігарх і його оточення наживалися за наш рахунок.
Ми знаємо, що більшість людей в Україні є чесні, хороші і терплячі, можливо, занадто терплячі. Ми поважаємо вашу мову, ваші звичаї і традиції, ми поважаємо вас як націю. Жодна нація не може бути поганою за визначенням, але в кожному народі є прошарок людей, який прагне розпалювати ненависть і національну ворожнечу. Зараз ця ненависть вже вбиває нас. Але у нас ще є шанс. Відпустіть нас, у нас ще є можливість розійтися цивілізовано і спокійно, без взаємних образ і ненависті. Ми не бажаємо вам зла. Ми тільки хочемо піти звідти, де нам не місце. Якщо ви зрозумієте і відпустите нас з миром, такий відхід принесе усім нам можливість у майбутньому побудувати щирі та добросусідські відносини. І буде запорукою вашого вступу до ЄС, що посприяє майбутньому розвитку і процвітанню решти України, тобто справжньої України. А ми, народи з спільним минулим, збережемо добру пам'ять про друзів, котрі надали безкорисну допомогу у важкий для нас час і ухвалили складне рішення.
Сьогодні ми бачимо багато картинок про війну, але телевізор, газети та інтернет брешуть з обох сторін, і прийшов час дивитися і слухати серцем.
Я бачу своїх земляків, простих мирних городян, що загибли від осколків і куль на вулицях Донецька, і це горе не описати словами. Я бачу фото солдат української армії в окопах, на передовій - напівголодних, в черевиках, що розвалюються, без бронежилетів і засобів захисту. Я бачу горе матерів Івано-Франківська та Тернополя, які втратили на цій безглуздій братовбивчій війні своїх синів. Ці сльози точно такі ж, які проливаємо сьогодні ми над своїми загиблими братами.
І я бачу найманців олігархів - ситі, задоволені, в новітньому обмундируванні вони воюють за гроші тих самих олігархів, які привели терплячий і добрий народ України за грань бідності і поставили його біля краю прірви. Чи врятуємо ми себе? Чи звернемо наші вила на справжне зло? - Від цього залежить сьогодні, чи бути Україні.
Люди України, матері, дружини й сестри. Не пускайте ваших чоловіків на цю чужу війну, куди їх тягнуть обманом олігархи та їхні поплічники. Люди України, задумайтеся, чому за 23 роки ми так і змогли побудувати на цій багатій землі процвітання і добробут. Подумайте, хто в цьому винен. І прийміть рішення, як вам вчинити, щоб на землі України запанував мир, процвітання і радість.
Слава Україні!
Хай живе Донбас!
Friends, I am pleading for the repost for the first time. Helping the distribution of this text is believed to help us save lives.
Appeal to the people of Ukraine.
People of Ukraine, mothers, wives and sisters. I am appealing for your support.
Ukraine is involved into a fratricidal war.
I'm asking you to explain to your sons, husbands and brothers - men who are being sent to us in the Donbass, that we do not expect them here in arms. We have none to protect us from. Donbass is our land and we will fight for it, sparing neither health nor life itself. We do not want to kill anyone, we want the only thing - we do want Ukraine to let us go where our home is, where people think the same way as we do and speak the same language with us. To the place where our point is, where is our motherland.
Ukrainian politicians do not want to let us go because they need Donbass with its resources, infrastructure and labour power, they need payments from Donetsk and Lugansk regions into Kiev's budget. And they send their airforces to launch the missile strikes on our cities, killing hundreds if not thousands of civilians, mere ordinary people. But they could have made their own if our cities had been razed to the ground and the most of Donbass residents had been destroyed. Because we are fighting for our own, and they came for another's.
After the February events in Kiev on Maidan, after the tragic events in Odessa, Mariupol, Slavyansk and Donetsk the world has changed. Ukraine will never be the same, no one will be able to forgive and forget the blood of their brothers. On the opposite sides of the trenches we were parted by the interests of the third countries which played on the contradictions that have been accumulated in Ukrainian society for 23 years of independence. But the most to blame for this situation are Ukrainian oligarchs and their puppet politicians, who have created a system that allows them to plunder ordinary citizens, paying us pennies for honest labor, a system that allows the state to be robbed.
Maidan was an attempt to find a fair way out of the impasse. But in the wake of Maidan oligarchs led to power Poroshenko - the new Yanukovych under different banners. Now we do not want the new oligarch and his milieu made a profit at our expense.
We know that most people in Ukraine are honest, good and patient ones, maybe too patient. We respect your language, your customs and traditions, we respect you as a nation. No nation can be malicious by definition, but in every nation there is a stratum of people that seeks to fan hatred and ethnic strife. Now this hatred is killing us. But we still have a chance. Let us go, we still have an opportunity to disperse peacefully, in a civilized manner, without mutual resentment and hatred. We do not wish you any harm. We just want to get out of there, where there is no place for us. If you kindly relize and release us, such leaving will bring us all an opportunity to build a sincere and good-neighborly relations in the future. And this will guarantee your entry into the EU, which will contribute to the future development and prosperity of the rest of Ukraine, proper Ukraine itself. And we, the peoples with a common past, will keep a good memory of friends who have given a disinterested help in a difficult time for us and made a tough decision.
Today we see a lot of pictures about the war, but the TV, newspapers and the Internet are lying on both sides, and it's time to watch and listen with your heart.
I see my fellow-townsman, simple peaceful citizens who died from shrapnel and bullets on the streets of Donetsk, and there's no words to describe this grief. I see a photo of the Ukrainian army soldiers in the trenches on the front lines - half-starved, with failed boots, with neither body armor nor personal protection facilities. I see the sorrow of Ivano-Frankivsk and Ternopil mothers who lost their sons to this senseless fratricidal war. These tears are the same what we shed over our dead brothers today.
And I see mercenaries of oligarchs - full and pleased, in the latest armor for the money they are fighting for the same oligarchs who had led patient and kind Ukrainian people for the face of poverty and put them at the edge of a precipice. Do we save ourselves? Do we aim our pitchfork to the real evil? - Whether or not Ukraine is to exist depends on this today.
People of Ukraine, mothers, wives and sisters. Do not let your men on this strange war, where they are deceptively pulled by oligarchs and their henchmen. People of Ukraine, think why we have not been able to bring wealth and prosperity to this rich land for 23 years. Think who is to blame. And decide what you do to settle peace, prosperity and joy on the ground of Ukraine.
Glory to Ukraine!
Long Live Donbass!