с.Міжгіря-хр.Боржава-с.Воловець, 1 - 3. 05. 14 р.
Навчаючись в 7-му класі радянської середньої школи, мені трапилась книжка нарисів журналіста П.В.Вугляренка "В горах Карпатах". На ту пору, крім пригодницької і науково-фантастичної, інших літератур я не визнавав. А ця книжка прочиталась на одному подиху. З неї я вперше дізнався про полонину Боржава, що це найбільша полонина Європи, про села Колочаву, Руську-Мокру, озеро Синевір, про життя карпатських лісорубів. І от приблизно через сорок років я потрапив в царство під назвою Боржава
На відміну від Гуцульщини, яку я на протязі свого життя відвідував досить часто, починаючи з семирічного віку, на Бойківщину мандрувати я вирушив вперше. Тому елементи хвилювання були присутні. Та все ж - запорукою вдалого походу вважаю підготовку - як її проведеш, таким і буде похід. Основним елементом підготовки є робота з картами та іншими теоретичними матеріалами. Важко підрахувати скільки годин я провів перед екраном компютера, готуючи цей похід. Час не був витрачений марно - під час походу картою і навігатором користувався мало, нічого несподіваного не зустрів, все пройшло прогнозовано, хіба що погода трохи капризувала.
О 10-00 стартую з селища Міжгіря Закарпатської області.
річка Ріка
Погода досить спекотна, відзначаю, що без грози не обійдеться. Вже набравши метрів 900 висоти, потрапляю в дощ з грозою. Незважаючи на весь попередній досвід спілкування з грозами, вони кожного разу застають несподівано ). Прикинувши , що і сидіти на місці і йти далі - ризик майже однаковий, вирішую йти. Порступово вихожу і з дощу і з грози.
Та на підходах до гори Менчул, знову починає гриміти. причому з обох сторін. Але цього разу грози йдуть стороною.
О 17-30 підхожу на заплановане місце для ночівлі
Це гарна, досить велика полонина, є вода, дрова і чимало місць під палатку. Час пролетів непомітно за приготуванням вечері, медитуванням біля вогнища.
Ніч пройшла досить спокійно, лише о 4-00 збудило чиєсь тупотіння біля палатки. Поки вибрався, почув лише хруст гілок в лісі. Про вск випадок підірвав петарду.
Ранок
Підйом о 6-00, чай, вівсянка і на маршрут.
перевал Прислоп
Весь маршрут - суцільні гойдалки, після набору висоти, йде спад . Навіть дратувати почало. Та вийшовши на Магуру-Жиде, настає заспокоєння - висота вже досить нормальна і наближаюсь до другого місця ночівлі - в сідлі між ВВ і Гимбою.
Але о 16-00 ставати на ніч щось ранувато, тому не вагаючись вирушаю на Стій
вершина гори Стій
Однак по дорозі назад над Воловцем починає гриміти і досить потужно. Ночувати в сідлі під ВВ і Гимбою з перспективою грози - не найкращий варіант, тому вирішую йти до старої сироварні. Накриває дощ. Та все ж без будь яких пригод траверсом Плаю закінчую другий похідний день.
метеостанція на горі Плай
стара сироварня
Втома за другий день була такою, що відмовився від запрошення в компанію молодих людей до їхнього столу і багаття. Хотілося лише спати )
Третій день був досить спокійний, інколи легкий дощ накривав і ділянка від г.Томнатик до висоти 1219 (з хрестом) на мою субєктивну думку була самою цікавою на маршруті.
памятник В.Чорноволу на горі Плай
хрест на висоті 1219
селище Воловець
трек тут http://ua.wikiloc.com/wikiloc/view.do?id=6781592 (на сайті потрібна реєстрація)
На відміну від Гуцульщини, яку я на протязі свого життя відвідував досить часто, починаючи з семирічного віку, на Бойківщину мандрувати я вирушив вперше. Тому елементи хвилювання були присутні. Та все ж - запорукою вдалого походу вважаю підготовку - як її проведеш, таким і буде похід. Основним елементом підготовки є робота з картами та іншими теоретичними матеріалами. Важко підрахувати скільки годин я провів перед екраном компютера, готуючи цей похід. Час не був витрачений марно - під час походу картою і навігатором користувався мало, нічого несподіваного не зустрів, все пройшло прогнозовано, хіба що погода трохи капризувала.
О 10-00 стартую з селища Міжгіря Закарпатської області.
річка Ріка
Погода досить спекотна, відзначаю, що без грози не обійдеться. Вже набравши метрів 900 висоти, потрапляю в дощ з грозою. Незважаючи на весь попередній досвід спілкування з грозами, вони кожного разу застають несподівано ). Прикинувши , що і сидіти на місці і йти далі - ризик майже однаковий, вирішую йти. Порступово вихожу і з дощу і з грози.
Та на підходах до гори Менчул, знову починає гриміти. причому з обох сторін. Але цього разу грози йдуть стороною.
О 17-30 підхожу на заплановане місце для ночівлі
Це гарна, досить велика полонина, є вода, дрова і чимало місць під палатку. Час пролетів непомітно за приготуванням вечері, медитуванням біля вогнища.
Ніч пройшла досить спокійно, лише о 4-00 збудило чиєсь тупотіння біля палатки. Поки вибрався, почув лише хруст гілок в лісі. Про вск випадок підірвав петарду.
Ранок
Підйом о 6-00, чай, вівсянка і на маршрут.
перевал Прислоп
Весь маршрут - суцільні гойдалки, після набору висоти, йде спад . Навіть дратувати почало. Та вийшовши на Магуру-Жиде, настає заспокоєння - висота вже досить нормальна і наближаюсь до другого місця ночівлі - в сідлі між ВВ і Гимбою.
Але о 16-00 ставати на ніч щось ранувато, тому не вагаючись вирушаю на Стій
вершина гори Стій
Однак по дорозі назад над Воловцем починає гриміти і досить потужно. Ночувати в сідлі під ВВ і Гимбою з перспективою грози - не найкращий варіант, тому вирішую йти до старої сироварні. Накриває дощ. Та все ж без будь яких пригод траверсом Плаю закінчую другий похідний день.
метеостанція на горі Плай
стара сироварня
Втома за другий день була такою, що відмовився від запрошення в компанію молодих людей до їхнього столу і багаття. Хотілося лише спати )
Третій день був досить спокійний, інколи легкий дощ накривав і ділянка від г.Томнатик до висоти 1219 (з хрестом) на мою субєктивну думку була самою цікавою на маршруті.
памятник В.Чорноволу на горі Плай
хрест на висоті 1219
селище Воловець
трек тут http://ua.wikiloc.com/wikiloc/view.do?id=6781592 (на сайті потрібна реєстрація)