по різним причинам, друззям не вийшло скласти компанію в цьому поході. Попередньо планувались Західні Горгани, але з того чим я міг крутити, стався Свідовець)
Я чомусь думала, що Ви на Ворожесці вже не раз бували. Файно, коли збуваються мрії ! Я тепер мріятиму там побувати коли буде не людно, бо то зовсім інше сприйняття. Ті останні метри підйому по камінню нам навпаки здалися цікавими і не складними. Але тоді сухо було. Спускатися там, мабуть, важче. Ми спускалися з іншого боку, там місцями стрімко але цілком безпечно. Щодо Близниць, то там вже є під горою нагадування, що машинами туди їздити не варто, ще б ті їздуни його розуміли... Ми колись з розповідей того Олексія теж натхнення черпали, хоч москаль але якийсь дуже проукраїнський )) , шкода, що давно нічого нового у нього не є. А Вам бажаю продовження, бо кожен звіт то для мене як нова куплена книжка - читаю з радістю і цікавістю.
дякую, Надя! дуже приємно. що заглядаєте на мою сторінку в ЖЖ і залишаєте кілька гарних слів. напевно, без них я б закинув свій ЖЖ над Ворожескою я кілька разів проходив зверху, але то все відбувалось в першій половині дня, коли ще про ночівлю рано було думати, а просто так спуститись і знову підніматись не було бажання на тому підйомі якби каміння сухе, та ще й легкий рюкзак, то ніби й нічого складного, але треба враховувати, що майже кожен день в літню пору там підіймаються-спускаються десятки туристів, і в більшості непідготовлених. А про безпеку на Свідовці (та й не тільки) думати нікому( На Близницю потік "їздунів" лише зростатиме, та й бугелі скоріш за все дотягнуть і до Близниці, ще й можливо якийсь "панорама-бар" влаштують. було в мене спочатку кілька невдач і я вже починав думати, що гори - то не моє, але Олексій тоді підтримав. казав пробуй ще і ще, лізь і удача прийде. Так воно і сталось - страхи мене покинули і з часом в горах я став себе почувати значно комфортніше, ніж внизу
Озеро Ворожеска - красивое место. Жаль, что я не побывал там, всегда только сверху проходил по хребту. По Чёрной Тисе тоже ходил - там интересная дорога, но длинная.
я бы сказал - Ворожеска - одно из самых красивых мест в Украинских Карпатах) друзья рассказали, что по дороге вдоль Ч.Тисы значительно добавилось вырубок и дорога нынче в отвратительном состоянии
Comments 6
Reply
Reply
Я тепер мріятиму там побувати коли буде не людно, бо то зовсім інше сприйняття.
Ті останні метри підйому по камінню нам навпаки здалися цікавими і не складними. Але тоді сухо було. Спускатися там, мабуть, важче.
Ми спускалися з іншого боку, там місцями стрімко але цілком безпечно.
Щодо Близниць, то там вже є під горою нагадування, що машинами туди їздити не варто, ще б ті їздуни його розуміли...
Ми колись з розповідей того Олексія теж натхнення черпали, хоч москаль але якийсь дуже проукраїнський )) , шкода, що давно нічого нового у нього не є.
А Вам бажаю продовження, бо кожен звіт то для мене як нова куплена книжка - читаю з радістю і цікавістю.
Reply
над Ворожескою я кілька разів проходив зверху, але то все відбувалось в першій половині дня, коли ще про ночівлю рано було думати, а просто так спуститись і знову підніматись не було бажання
на тому підйомі якби каміння сухе, та ще й легкий рюкзак, то ніби й нічого складного, але треба враховувати, що майже кожен день в літню пору там підіймаються-спускаються десятки туристів, і в більшості непідготовлених. А про безпеку на Свідовці (та й не тільки) думати нікому(
На Близницю потік "їздунів" лише зростатиме, та й бугелі скоріш за все дотягнуть і до Близниці, ще й можливо якийсь "панорама-бар" влаштують.
було в мене спочатку кілька невдач і я вже починав думати, що гори - то не моє, але Олексій тоді підтримав. казав пробуй ще і ще, лізь і удача прийде. Так воно і сталось - страхи мене покинули і з часом в горах я став себе почувати значно комфортніше, ніж внизу
Reply
Reply
Reply
Leave a comment