Наш День
Готуватися до Дня Святого Валентина я почав заздалегідь. Тому що cola_cocca як і личить порядній дівчині, періодично мене звинувачувала у відсутності романтики, відчуття нового і мол я старий чурбан на День Валентина навряд чи щось цікаве придумаю. Самі розумієте, така ситуація мене не дуже влаштовувала, бо все ж таки, в глибині душі я наївно думаю, що щось да і романтичне в мені ще є.
Оскільки всі столики в Олд Континент на День Валентина були вже заброньовані, я вирішив що потрібно тоді самому приготувати вечерю. "Якщо Сермік не йде в ресторан, то ресторан прийде до Серміка". На цьому й рішили. І я відразу став активним читачем кулінарних сайтів, які тільки міг знайти.
Але все що мені цікаве попадалося, було або занадто дорогим або занадто важким для приготування. А готувати макарони по-флотські я не хотів, хоча воно було би й оригінально, але не думаю що занадто романтичним.
Тому я вирішив приготувати шось мясне, керуючись тільки своїми бажаннями та фантазіями. Тому все що я буду зараз описувати. готувалося експромтом. Як чукча, шо віжу то і готовлю:)
Спочатку я купив свину шийку, ніжну без жира. Яку порізав на шматки. Як на шашлик.
Також для вечері нам знадобилися гриби та овочі. Шампіньойнів не було, так я взяв печериці. Якщо ваша половинка вже дуже вас дістала. то можете спробувати мухомори:)) Щоб сильно себе не перетруждати овочами, я взяв заморожену італійську суміш.
Посипаємо мясо спеціями. Щоб не балувати себе глютаматом натрію, я використав тільки хмелі-сунелі. Потім залив мясо вином і поставив в холодильник на пару годин, щоб воно добре просочилося. Чим довше, тим краще.
Поговоривши з коханою в асьці і заспокоївши її, що все під контролем, я вернувся на боєве дежурство на кухню, щоб продовжити свої кулінарні експерименти. Беремо палачінтовку і розігріваємо сливочне масло.
Без будь-яких сентиментальних ноток та жалю, висипаємо простояну свинину в сковородку і злегка піджарюємо. А потім все це добро ще заливаємо вином. При умові якщо воно у вас залишилося, після кількох годин очікувань.
Поки мясо тушиться у вині, ми нарізаємо гриби і ставимо в каструлю, щоб вони теж трішки протушилися. Добавляємо спеції при бажанні.
На гриби висипаємо овочі і томатний соус. Все це перемішуємо і десь пару хвилин тушимо, щоб овочі просто розтаяли.
Незабувши про мясо, ми його висипаємо у форму для запікання. Виглядить воно вже дуже апетитно, що можна прямо так його їсти:)
До мясо ми висипаємо овочі і кладемо в духовку десь на 30 хв. Оскільки овочі почали пригорати, то я не придумав нічого кращого, як вино що залишилося в палачінтовці вилити в посуду для запікання. Як кажуть, сорієнтіровался прямо на мєстності. Вийшло непогано. А ось і фінальний результат:
Дихнувши з полегешенням, що все добре вийшло я почав готувати стіл для урочистого прийому. Ну і поставив ще в духовку запікати картоплю в соусі, щоб була гарніром до мого кулінарного шедевру:)
Прошу зауважити, що ножі я не ставив до сервіровки стола, щоб не було потім ситуацій як у фільмі "Містер і місіс Сміт".
Вечером я зустрівся з cola_cocca . Сказати, що вона була прекрасна в своєму вечірньому платті, це не сказати нічого. Добре що ми все таки не потрапили в Олд Континент, бо я не хотів би. щоб всі присутні на неї дивилися. Я би ревнував, а чоловіки потім би мали проблеми від своїх пасій, що весь вечір глазіли за наш столик.
Смачно повечерявши при свічках, скажу по секрету ми ще бігали на кухню за добавкою, ми зрозуміли що кохання особливо сильне, коли ти ситий, тому що не потрібно відволікатися на інші проблеми:)
А це тортік який спекла для мене моя кохана Наталя, шоколадно-творожний, мій улюблений. Кондитер Валентин Штефаньо нєрвно куріт в сторонке!
Після вечері ми приступили до офіційної частини церемонії Дня Святого Валентина. Взявши пакунок з китайськими ієрогліфами, ми пішли в мороз, в темряву на стадіон "Автомобіліст". Наталочка дуже гарно і спортивно виглядала на замерзшому полі, в панчохах і каблуках. Але як кажуть, що не зробиш раді любві.
З тремтячими руками від мандражу і морозу розкривши пакет, ми почали запускати небесний фонарік у виді серця. Мушу сказати що від непривички і новизни, процес був дуже цікавий. З горе пополам запаливши горілку я встиг сфотографувати cola_cocca
Почекавши пару хвилин коли серце наповниться гарячим повітрям, ми його відпустили і він стрімко як ракета шмигнув у небо. Я встиг зафіксувати його коли він вже летів над Києвом.
Потім небесний фонарік підбили російські ПВО і він впав в районі Байконура...
Однак в любому випадку, День Святого Валентина пройшов чудєсно. Дякую тобі cola_cocca за те, що ти є в моєму житті, що ти його зробила осмисленим, щасливим, повноцінним. Дякую тобі за ці всі прекрасні митті які ти мені щоразу даруєш, коли ми разом. Дякую тобі, що ти мене любиш не дивлячись на все:) Дякую тобі за все, я тебе кохаю!!!!!
Оскільки всі столики в Олд Континент на День Валентина були вже заброньовані, я вирішив що потрібно тоді самому приготувати вечерю. "Якщо Сермік не йде в ресторан, то ресторан прийде до Серміка". На цьому й рішили. І я відразу став активним читачем кулінарних сайтів, які тільки міг знайти.
Але все що мені цікаве попадалося, було або занадто дорогим або занадто важким для приготування. А готувати макарони по-флотські я не хотів, хоча воно було би й оригінально, але не думаю що занадто романтичним.
Тому я вирішив приготувати шось мясне, керуючись тільки своїми бажаннями та фантазіями. Тому все що я буду зараз описувати. готувалося експромтом. Як чукча, шо віжу то і готовлю:)
Спочатку я купив свину шийку, ніжну без жира. Яку порізав на шматки. Як на шашлик.
Також для вечері нам знадобилися гриби та овочі. Шампіньойнів не було, так я взяв печериці. Якщо ваша половинка вже дуже вас дістала. то можете спробувати мухомори:)) Щоб сильно себе не перетруждати овочами, я взяв заморожену італійську суміш.
Посипаємо мясо спеціями. Щоб не балувати себе глютаматом натрію, я використав тільки хмелі-сунелі. Потім залив мясо вином і поставив в холодильник на пару годин, щоб воно добре просочилося. Чим довше, тим краще.
Поговоривши з коханою в асьці і заспокоївши її, що все під контролем, я вернувся на боєве дежурство на кухню, щоб продовжити свої кулінарні експерименти. Беремо палачінтовку і розігріваємо сливочне масло.
Без будь-яких сентиментальних ноток та жалю, висипаємо простояну свинину в сковородку і злегка піджарюємо. А потім все це добро ще заливаємо вином. При умові якщо воно у вас залишилося, після кількох годин очікувань.
Поки мясо тушиться у вині, ми нарізаємо гриби і ставимо в каструлю, щоб вони теж трішки протушилися. Добавляємо спеції при бажанні.
На гриби висипаємо овочі і томатний соус. Все це перемішуємо і десь пару хвилин тушимо, щоб овочі просто розтаяли.
Незабувши про мясо, ми його висипаємо у форму для запікання. Виглядить воно вже дуже апетитно, що можна прямо так його їсти:)
До мясо ми висипаємо овочі і кладемо в духовку десь на 30 хв. Оскільки овочі почали пригорати, то я не придумав нічого кращого, як вино що залишилося в палачінтовці вилити в посуду для запікання. Як кажуть, сорієнтіровался прямо на мєстності. Вийшло непогано. А ось і фінальний результат:
Дихнувши з полегешенням, що все добре вийшло я почав готувати стіл для урочистого прийому. Ну і поставив ще в духовку запікати картоплю в соусі, щоб була гарніром до мого кулінарного шедевру:)
Прошу зауважити, що ножі я не ставив до сервіровки стола, щоб не було потім ситуацій як у фільмі "Містер і місіс Сміт".
Вечером я зустрівся з cola_cocca . Сказати, що вона була прекрасна в своєму вечірньому платті, це не сказати нічого. Добре що ми все таки не потрапили в Олд Континент, бо я не хотів би. щоб всі присутні на неї дивилися. Я би ревнував, а чоловіки потім би мали проблеми від своїх пасій, що весь вечір глазіли за наш столик.
Смачно повечерявши при свічках, скажу по секрету ми ще бігали на кухню за добавкою, ми зрозуміли що кохання особливо сильне, коли ти ситий, тому що не потрібно відволікатися на інші проблеми:)
А це тортік який спекла для мене моя кохана Наталя, шоколадно-творожний, мій улюблений. Кондитер Валентин Штефаньо нєрвно куріт в сторонке!
Після вечері ми приступили до офіційної частини церемонії Дня Святого Валентина. Взявши пакунок з китайськими ієрогліфами, ми пішли в мороз, в темряву на стадіон "Автомобіліст". Наталочка дуже гарно і спортивно виглядала на замерзшому полі, в панчохах і каблуках. Але як кажуть, що не зробиш раді любві.
З тремтячими руками від мандражу і морозу розкривши пакет, ми почали запускати небесний фонарік у виді серця. Мушу сказати що від непривички і новизни, процес був дуже цікавий. З горе пополам запаливши горілку я встиг сфотографувати cola_cocca
Почекавши пару хвилин коли серце наповниться гарячим повітрям, ми його відпустили і він стрімко як ракета шмигнув у небо. Я встиг зафіксувати його коли він вже летів над Києвом.
Потім небесний фонарік підбили російські ПВО і він впав в районі Байконура...
Однак в любому випадку, День Святого Валентина пройшов чудєсно. Дякую тобі cola_cocca за те, що ти є в моєму житті, що ти його зробила осмисленим, щасливим, повноцінним. Дякую тобі за ці всі прекрасні митті які ти мені щоразу даруєш, коли ми разом. Дякую тобі, що ти мене любиш не дивлячись на все:) Дякую тобі за все, я тебе кохаю!!!!!