-
Ніколи не кажи "ніколи"
Навчилася цього "ніколи не кажи "ніколи" ще 5 років тому. Це підтверджується. Навчилася цього через раніше пов"язаних між собою людей, які зараз, однак, практично не мають стосунку одне до одного, але все ж колись сказане мною друге "ніколи", все тих же 5 років тому перекреслилося лише вчора. І я дуже рада цьому ( Read more... ) -
Сенсори думок
Про що ти думаєш? Про що ти мрієш?
Такі питання часто задають.
Те, про що я думаю і мрію - це моє суб"єктивне. Воно, насправді, нікому не є цікавим. Нікому - грубо сказано ( Read more... ) -
Пам'яті...
Від чого залежить, хто і яку музику слухає ( Read more... ) -
Реальні сни
Що може бути більш вражаючим, ніж сни? Хіба що, реальність ( Read more... ) -
Безперечне.... :))))
Цих троє бешкетників, значною мірою, звеселяють і покращують моє життя :) Вони роблять це так, як це не вміє робити ніхто інший :))) Особливо тоді, коли скачуть в мене по голові, виливають на мене півванни чи тягають мене за щоки :D На щось таке натрапила десь в неті і воно, справді, відповідає реальності ( Read more... ) -
Щастя :)
Попередній запис став щастям сьогодні. Цей же буде звернений до щастя 2 місяці тому :) ніби не так давно, та час непомітно пролетів. Незважаючи ні на що, я була щаслива тоді і лишаюся сьогодні. Тоді, він назвав мене «Жінка, яку любиш», і сказав «Я щасливий з тобою, і хочу бути з тобою». Та ці слова досить за швидкий час були спростовані. Але я ( Read more... ) -
Думки в метро...
Наступний вірш став наслідком, по-перше, зламаних навушників... Відсутність навушників, а, також, книги під рукою, змусили мій мозок думати у віршованій формі, і це все впродовж їзди в метро зі станції Гідропарк до станції Арсенальна. Що ж, якщо можна за щось подякувати зламаним навушникам, то це за волю натхненню ( Read more... ) -
Чи це мій поїзд?
Ностальгічні перечитування ЖЖ нагадали мені, як це круто писати сюди і ділитися думками :) і ось, знову не вистачає, катастрофічно, часу, але не можу цього не писати. Останнім часом все частіше, коли їду в метро, задумуюся: «Чи це мій поїзд?», «Чи везе він мене у правильному напрямку?». А що таке правильний напрямок? В нього ж один маршрут, ( Read more... ) -
Щасливі
Самотнім вихором піднялося зелене листя,
І почуття людські із ними закрутило.
Чому важливо втримати когось так близько?
Відчути тіла аромат й сп’яніти?
Лише тоді щасливими бувають люди,
Як опиняються в міцних обіймах.
В ті миті все одно, що далі буде...
Лиш ти і Він, лиш ти й Вона - удвох, та й годі.
( Read more... )