-
Враження
Вчора вперше сходила на засідання «Клубу анонімних авторів».
Так, в Умані він-таки з'явився. Не минуло й шести років з того моменту, як я про нього дізналася та захотіла пізнати ближче те кололітературне тусе, як мені це вдалося. Бачте, i'm goal-oriented=)
У ході засідання (до речі, таку саму фразу я використала б у пост-релізі чергового ( Read more... ) -
"асознанность" чи чарівний пендель
"-...а вот тебе в дорогу волшебный пендель!
*звук выдачи пенделя*
- Ооо! А пендель-то действительно волшебный! Я никуда не пойду."
Кажуть, з віком має приходити усвідомлення. Не знаю, як з цим, а от перманента втома, ядючість та лінощі - точно. А крім цього приходить осяяння "а он воно чому так треба". Хоча і останнє приходить лише як наслідок ( Read more... ) -
Стареньке
Сучасний світ надто промовисто, надто голосно диктує стандарти зовнішності. Звичайно, через призму соцмереж ми спостерігаємо численні відретушовані табла надреально попастих баришень з талією, якій позаздрила б і барбі. Ні, я не агітую за ультранатуралізм, за запустіння свого тіла та плекання виключно особистісних якостей та "багатого внутрішнього ( Read more... ) -
Из переписки
не знаю, любишь ли ты Наутилус
но я люблю. он в свое время мне отлично зашел после завершения длительного романа с Океаном Эльзы
так вот. в офисе приятный полумрак, мигают гирлянды новогодние то тут, то там. за окном дождь. слышно монотонную капель бойлера на кухне и как приглушенно трындит радио из чьего-то ноутбука.
а я слушаю Нау "Ален Делон" и ( Read more... ) -
олдове
якщо охопити думкою ретроспективу свого життя, дуже дивуєшся, тому скільки людей пройшли. так, ніби твоє життя - то коридор ( Read more... ) -
"музиканавєяла"
В режимі
радіомовчання
Тримаємося курсу
невтручання.
Нам дали б
миротворця року звання,
Проте нема кому його вручить.
Ця тонка
дипломатія єднання
Триватиме не вічність -
лиш до рання.
А легкий поцілунок
на прощання
Завершить цю історію за мить. -
потік свідомості
Якщо на вихідних я не зіп'юся ( Read more... ) -
(Untitled)
"Почни любити себе", "з'їж смачненького", "купи собі щось хороше" - казали вони, радячи як підняти настрій ( Read more... ) -
уж заміж не дай Бог
Сашо, квітко моя, будячок мій придорожний, що квітом радує, а голками кусає! Перед тим як хоча б почати западати на когось, чи проявляти бодай ознаки якихось симпатій, дивись, дівко, на руки. Може він вже "глубоко женатий музчіна", або вона "усьо вже скоро на рушник" баришня ( Read more... )