(no subject)
всім-всім дякую за привітання і теплі слова та думки!!!
ми вже вдома! малюк на щастя дав нам нині поспати навіть - це якщо порівнювати з тим, що було минулої ночі :)) . тому я більш-менш притомна і можу починати розповідати.
не знаю з чого починати - з неприємного чи навпаки, бо було і того і того, на жаль.
народились ми в неділю о 7-00, вагою 3700 і ростом 53 см. Одразу почали голосно плакати :))) на весь світ Божий. У пологовий ми приїхали в 00-00 з суботи на на неділю. І тут же взнали, що наша лікарка на пологи не приїде. Вона попросила за нас іншого лікаря, і по іронії долі чи по Божому промислу це був лікар, в якого я категорично не хотіла народжувати начитавшись в неті відгуків. Ну але діватись було нікуди :))) і ... якщо коротко про нього - то я цілком усім задоволена, претензій до нього не маю. у моїй ситуації мені так видається все було зроблено нормально і з мозгами.
Не знаю чи розповідати за самі пологи :)) бо тут ще є ті, у кого це попереду :) Тому хіба хтось хоче знати як це було - зголошуйтесь - при нагоді напишу. Загалом відстрілялась я за 10 годин. Перейми у мене почались в суботу о 21-00 і одразу з інтервалу 10-7 хв. Тому напевно так швидко вийшло.
Наші переживання розпочались з того, що у мене виявились зелені води і лікар сказав, що це свідчить про те, що малюку можливо бракувало кисню. Це ужасно - родити і думати - ось зараз він народиться і ЩО ми дізнаємся?! Що з ним буде не так?! Я одразу почала переживати чи все у нього буде добре з головою, бо нестача кисню може таке спричинити. Народивши, ми тільки про це з чоловіком і думали, через що звісно наша радість була дуже змазана. Малючка з тої ж причини одразу забрали, тому ми сиділи решту часу до переводу в палату самі і думали думу... На груди мені його таки виклали і він одразу заспокоївся :))) Перше, що я подумала - це на кого він подібний??? :) ні на кого поки що :) хоча кажуть більше на Назара :)).
А потім почалися діагнози. У нас була гемолітична жовтяниця. Грубо кажучи її є дві - паталогічна і фізіологічна. У нас була перша, яка може бути набагато небезпечніша за ост. ну і почалось - життя від аналізу до аналізу. дві доби малюк лежав під лампою, бо як сказала нам лікарка (а то вже все у мене як в тумані...) стан серйозний. його до мене не давали. потім почали приносити. ну і ось так до ост. дня - сидиш і чекаєш чи той аналіз добрий чи той...його кололи антибіотиками, до грудей не давали, бо невідомо було чи є гемолізини у мене в молоці. але слава Богу, все налагодилось із цим.
виникло це все через несумісність груп крові. і таке буває. ми нічого за це не знали, ніхто нас не попередив. три лікаря у лікарні нам говорили різні речі і що бувають справи на багато гірше з цієї причини. коли освоюсь, буду розбиратись що до чого. цей конфлікт менш небезпечний ніж резусний, але якщо я правильно зрозуміла, діагностувати це чи якось коригувати важко. не хочу згущувати фарби, але коли неонатолог сказала, що від такого може і неживе маля народить, то дах у мене поїхав ще раз. і головне - жити нам з цим далі. тобто нам з Назаром. Бо ми як два адіночіства - я з першою мінус, а він з четвертою мінум. якщо я знову добре зрозуміла - ще одна наша дитина цілком може мати подібне і головне щоб не гірше. тому такі роди, якщо вірити нашому лікарю, що приймав пологи, тре стимулювати на раніших термінах.
Нині ті жовтяниці загалом успішно лікуються. Тобто патологічні. Фізіологічні, я так розумію, взагалі не конче привід для переживання. Хіба запустити. Але, коли тобі говорять, що загалом у вас не зовсім все так просто, то... розумію, що вони мусять так казати. тай таке
а так наш малюк вашими молитвами зі всім справився. добре, що йому вчасно назначили лікування, вчасно діагностували. лишився гемоглобін, який у нього низький. тай по всьому. це пост був про те, чому ми переживали. наступний, як буде час, обіцяю буде більш оптимістичний і радісний :)))
п.с. ще раз всім дякую за підтримку і молитви!
ми вже вдома! малюк на щастя дав нам нині поспати навіть - це якщо порівнювати з тим, що було минулої ночі :)) . тому я більш-менш притомна і можу починати розповідати.
не знаю з чого починати - з неприємного чи навпаки, бо було і того і того, на жаль.
народились ми в неділю о 7-00, вагою 3700 і ростом 53 см. Одразу почали голосно плакати :))) на весь світ Божий. У пологовий ми приїхали в 00-00 з суботи на на неділю. І тут же взнали, що наша лікарка на пологи не приїде. Вона попросила за нас іншого лікаря, і по іронії долі чи по Божому промислу це був лікар, в якого я категорично не хотіла народжувати начитавшись в неті відгуків. Ну але діватись було нікуди :))) і ... якщо коротко про нього - то я цілком усім задоволена, претензій до нього не маю. у моїй ситуації мені так видається все було зроблено нормально і з мозгами.
Не знаю чи розповідати за самі пологи :)) бо тут ще є ті, у кого це попереду :) Тому хіба хтось хоче знати як це було - зголошуйтесь - при нагоді напишу. Загалом відстрілялась я за 10 годин. Перейми у мене почались в суботу о 21-00 і одразу з інтервалу 10-7 хв. Тому напевно так швидко вийшло.
Наші переживання розпочались з того, що у мене виявились зелені води і лікар сказав, що це свідчить про те, що малюку можливо бракувало кисню. Це ужасно - родити і думати - ось зараз він народиться і ЩО ми дізнаємся?! Що з ним буде не так?! Я одразу почала переживати чи все у нього буде добре з головою, бо нестача кисню може таке спричинити. Народивши, ми тільки про це з чоловіком і думали, через що звісно наша радість була дуже змазана. Малючка з тої ж причини одразу забрали, тому ми сиділи решту часу до переводу в палату самі і думали думу... На груди мені його таки виклали і він одразу заспокоївся :))) Перше, що я подумала - це на кого він подібний??? :) ні на кого поки що :) хоча кажуть більше на Назара :)).
А потім почалися діагнози. У нас була гемолітична жовтяниця. Грубо кажучи її є дві - паталогічна і фізіологічна. У нас була перша, яка може бути набагато небезпечніша за ост. ну і почалось - життя від аналізу до аналізу. дві доби малюк лежав під лампою, бо як сказала нам лікарка (а то вже все у мене як в тумані...) стан серйозний. його до мене не давали. потім почали приносити. ну і ось так до ост. дня - сидиш і чекаєш чи той аналіз добрий чи той...його кололи антибіотиками, до грудей не давали, бо невідомо було чи є гемолізини у мене в молоці. але слава Богу, все налагодилось із цим.
виникло це все через несумісність груп крові. і таке буває. ми нічого за це не знали, ніхто нас не попередив. три лікаря у лікарні нам говорили різні речі і що бувають справи на багато гірше з цієї причини. коли освоюсь, буду розбиратись що до чого. цей конфлікт менш небезпечний ніж резусний, але якщо я правильно зрозуміла, діагностувати це чи якось коригувати важко. не хочу згущувати фарби, але коли неонатолог сказала, що від такого може і неживе маля народить, то дах у мене поїхав ще раз. і головне - жити нам з цим далі. тобто нам з Назаром. Бо ми як два адіночіства - я з першою мінус, а він з четвертою мінум. якщо я знову добре зрозуміла - ще одна наша дитина цілком може мати подібне і головне щоб не гірше. тому такі роди, якщо вірити нашому лікарю, що приймав пологи, тре стимулювати на раніших термінах.
Нині ті жовтяниці загалом успішно лікуються. Тобто патологічні. Фізіологічні, я так розумію, взагалі не конче привід для переживання. Хіба запустити. Але, коли тобі говорять, що загалом у вас не зовсім все так просто, то... розумію, що вони мусять так казати. тай таке
а так наш малюк вашими молитвами зі всім справився. добре, що йому вчасно назначили лікування, вчасно діагностували. лишився гемоглобін, який у нього низький. тай по всьому. це пост був про те, чому ми переживали. наступний, як буде час, обіцяю буде більш оптимістичний і радісний :)))
п.с. ще раз всім дякую за підтримку і молитви!