Несколько штрихов к теме любовной зависимости

[snigynka]

скільки правди в тому. але ото я розумничка - можу себе похвалити - я багато з цього вже зрозуміла сама. мамусі, любіть своїх дітей і ВИРАЖАЙТЕ їм це. бо без того можна запросто занапастити свою дитину. залишити її нещасною, розбитою і нездатною на щасливе життя. було в моєму житті декілька любовних залежностей і один Бог знає ЧОГО мені вартувало

Comments

[natyak]

як я тебе розумію! моїй мамі довелося в шість місяців відвезти мене до свекрухи, бо вступала в аспірантуру. з дідом, бабою, а також тіткою і її сім'єю я фактично прожила до року. все б нічого, але бабуся моя переконала маму не виявляти своїх почуттів до дитини: "Ніколи не покай дітям, як ти їх любиш", вмотивовуючи це тим, що я цілими днями сиджу біля вікна і завиваю: "мама"...

[snigynka]

жах. калічені люди калічать других

[natyak]

таке життя. і вони ж самі не винні. хіба що дорослі й могли б докласти зусиль щось усвідомити.
але я зла не тримаю. просто намагаюся все це проаналізувати і зрозуміти. як матиму час і гроші, то закінчу свій курс психотерапії :) якщо його взагалі можна закінчити ))))

[snigynka]

так, зла не потрібно тримати. але усвідомлення цього допомагає це все зрозуміти, пробачити і відпустити. і в моєї мами були причини на її поведінку. я це давно зрозуміла.

[oksamytka]

мені це теж знайомо. в місяць мама перестала мене годувати, бо свекруха переконала її, що її молоко погане. в рік мама мусіла виходити на роботу, бо тато зі своєю мамцею переконали її, що бабця сама чудово впорається з дитиною. в принципі, бабця в мене була добра. але в мене на все життя закріпився голод за мамою. і на початку стосунків з Данилом я проходила через все це пекло страху втрати його, бо ніяк не могла повірити, що він мене любить. як мені повезло, що він мені подарував це прийняття мене з усіма заморочками. в мене і зараз бувають рецидиви, але їх легше контролювати і переживати. і на маму я не ображаюся, не тримаю зла. коли сама стаєш мамою, до багатьох речей починаєш ставитися інакше. вчишся прощати, бо розумієш, наскільки тобі самій потім буде потрібне те прощення...

[snigynka]

цікаво було б послухати аргументи на тему поганого молока...
взагалі, нам повезло - у нас є доступ до інформації. а що було у наших бітьків? нічого. тут у все що хочеш повіриш.
так, всім нам потрібне прощення. але я дуже тішусь, що розумію мамину поведінку, що розумію, що це була помилка, бо є шанс не повторити цього із своєю дитиною. плоди маминої холодності я пожинаю до сих пір. те що я вийшла заміж - це мій прорив, це моя перемога над тим жахом, в якому я жила. і я не перебільшую, коли пишу - жах. жах він і є жах. і я навіть не хочу критикувати чи осуджувати маму - не в тому річ. вона у мене дуже хороша. направду. просто ось так сталось. вона була така і робила все що тільки можна по своїх силах і своєму розумінню. і взагалі - слава Богу, що у вона у мене була і є...

[svitanka]

все таки нмд це загальні якісь тези, які мало придатні до всіх особистостей. Посуди сама, майже всі діти так би мовити народжені в срср мали таку ж проблему: груддю не годовані, віддані в яслі і садок бо батькам(або самотній мамі) треба працювати, не завжди поруч бабці чи дідусі щоб трохи подарувати любові. (ну або поруч бабці з боку тата, як у коментах вище, складається враження що ці свекрухи взагалі мало адекватні не лише у ставленні до невісток а й у ставленні до своїх ніби-то онуків 0_о. І тим не менш у всіх вирослих дітей совка, сім"ї і якихось мєга заморочок про "залежність від любві" тим більше від любві мужчини (огоспідє...) - не спостерігається.
Залежність від мужчини то взагалі недотична до стосунків матері і доньки тема. Тут скоріше механізми взаємодії з батьком випливають.
Теперішні оці всі психологічні замєтки впадають в іншу крайність: намагаються в усьому винуватити матір. Тим часом як психофізичні х-ки кожної окремої особистості ніхто не відміняв.

[snigynka]

ти дуже узагальнюєш нмд. про всіх. і до речі - вихідці із срср дійсно мають типові проблеми. і таких людей дуже багато. нас виховували по уніформам - іншого доступного не було. це зараз ми можемо глянути на це під зовсім іншим кутом і в цьому велика заслуга психологів зокрема. психологія - це наука, яка передбачає вивчення вибірок, проведення досліджень і т.д. це панятна :) тому за цими загальними фразами стоїть щось значно більше. і покликані вони не звинуватити матір, а допомогти зрозуміти, що ж саме тобі заважає, що саме приносить дискомфорт, пережити це так чи інакше і відпустити.
ну і я би не стала так рубати з плеча і так все спрощувати на рахунок матері. ставлення матері теж дуже сильно спливає на подальші дорослі стосунки. заперечувати це - це для мене (і не тільки для мене) заперечувати на нинішній день очевидне

[svitanka]

шось не зрозуміла твій комент, ну або ти не зрозуміла мій. Що саме я узагальнюю? я намагаюсь сказати що подібні "психологічні" псєвдо труди які зараз перепощують всі підряд -все узагальнюють.
я ж написала - психофізичні особливості кожної людини ніхто не відміняв. За рівних в принципі умов виростають різні люди. В когось є "завісімость от любві" мужчини, а в когось на фіг нема.

[snigynka]

звісно, що троха узагальнюють, але я би не називала це псевдо трудами чи псевдо інформацією і т.д. хоча би тому, що це знаходить відклик і відповідь у людей, які щось подібне переживали в своєму житті. так, якщо брати окрему людину і застосовувати до нею такі тези - це може виглядати узагальнено, але - це і є узагальнена стаття :) тай таке.
п.с. може щось і не так зрозуміла. в інеті таке буває частіше ніж в реалі :)