Про минуле і сни

Nov 11, 2013 18:19

Мені так рідко сниться подібне, що хочеться залишити собі згадку. Ну і, копатись у снах часом корисно, хоч і нічого незрозуміло :).

Колись давним-давно, навіть не памятаю в якому з "попередніх" життів, була біля мене одна людина. Дуже хороша і не безслідна. Зараз, кажуть, її немає у цьому видимому світі. І, хоч останні роки, що вона була, ми не спілкувались, бо вона не пробачила мені, щось вдячне у мені ніколи не зникало. Ця людина сниться мені дуже рідко, але часом так хочеться з нею поговорити. А, якщо навіть вона і зявлялась у моїх снах, то мимохідь.

А сьогодні вона снилась мені усі кілька годин мого сну. Допомагала, захищала і жертвувала не лише собою, а й своїми рідними, яких в реальності вже теж не лишилось, а у сні я зі своєю скринькою Пандори переважила їх для цієї людини. І ця людина уві сні знала, що я йду, але допомагала зібратись і підтримувала, віддала все, що в неї було, тільки мала сумні очі... І терпіла все, що я витворяла, зрештою, як і колись в житті, тільки вже зовсім смиренно, бо виправити щось в інших світах ми не в силі. Так от. Уві сні ця людина сказала кілька разів одну фразу, що врізалась мені в память: Я поставив на тебе все. Я поставив на тебе все...

Я от тепер думаю над цим. Це застереження? Але мені вже давно не 17 і я, хочеться в це вірити, зрозуміла трохи що й до чого, врахувала, що за будь-яких "ставок" варто лишити щось собі... Щоб там не було, було приємно побачитись в цьому сні...

А от поки це все написала, згадала одну вчорашню тему у фейсбучку і стало ясно, чого таке сниться :D. Підсвідомість, будь папрощє :))).

І пішла я на танці. Бо щось погодка не радує, тре грітись...

сни, таке, Боббі

Previous post Next post
Up