Після таких слів розумієш усю свою тупість і егоїзм. Просто соромно. Я тобі таку дурню несуттєву розказувала.
З посту А.Калахана, який вже рік живе з офіційним діагнозом рак.
"Такі речі дозволяють розібратися, а що насправді цінне у житті людини, а що - лише фарс, полова, нав'язані суспільством чи ще чимось/кимось. Для когось проблема погана оцінка, зрада хлопця/дівчини, низька зарплата чи недоотримання прибутку. А для когось проблема - це банальне виживання у нашій державі. Проблема - це коли онкохворі діти лисіють і мучаться від хімії. Проблема - це коли смертельні хвороби перетворюються в Україні на суперприбутковий бізнес. Проблема - це коли до смертельно хворих ставляться як до бидла. Проблема - це коли в реанімаційній палаті стогнуть, помираючи від туберкульозу кісток або від наркоманії/СНІДу.
Зараз я принаймні більш-менш повноцінно живу. Рік тому для мене було проблемою перейти дорогу з лікарні додому. Зараз інакше. Ходжу час від часу до церкви. Ходжу у спортзал. Катаюсь на велосипеді. Пишу якісь статті. Намагаюсь якось вирішити проблеми людей як депутат (втім, замало)"