при подорожі на умовний захід занурюєшся у інше ментальне середовище ( Read more... )

хочеться. місто давно тисне відсутністю обрію. згадується ніч на півночі Сахари. неймовірна ніч, майже повний місяць приглушує зорі, легкий вітерець зриває з невеличких дюн ще легший пісочок. і нікого. крім усіх тих кузьок, що вештаються всюди по піскам та оазі. а потім на світанку відмокнути у гарячому джерелі.


( Read more... )

у одному sci-fi творі був такий тест для майбутніх пілотів космічних кораблів. клали у ванну із водою, температура якої настільки близька до температуру тіла, що вона не відчувається взагалі. все це у темному і звукоізольованому приміщенні. тобто відрізали всі відчуття, точніше інформацію для відчуттів. ну хіба що сила тяжіння лишається. і хто ( Read more... )

дуже важко не пити. коли він португальський. Кум страшно любить його взагалі, але то не те. а от у Лісабоні є місцина - Bairro Alto. вузенькі вулички, купа каварень, ресторанчиків (у деяких столики стоять фактично на широких східцях, для бажаючих просто матрасики - розлягайся собі як зручно), магазинчиків, галерей (у одній було відкриття виставки ( Read more... )

( Read more... )

оазис це таке місце, де дуже шумно. не так як на базарі в старому місті, але теж мало не здасться ( Read more... )

Туніс - це диктатура ( Read more... )

інколи я там задавав дуже тупі запитання ( Read more... )

іду по вулиці старого міста в Тунісі. сидить дядько в кафе, відкрите таке, на вулиці, фактично.
питає (вільний переклад на українську):

- привіт? ти Бред Піт?
- ні, - кажу.
- а звідки?
- з України.
- ну хорошого дня тобі.

---

іду по вулиці.
хлопець із магазинчика:

- polska?
я на ігнорі іду собі далі.
він так здивовано-розчаровано:
- no polska

хтось щось знає про адекватні дослідження участі українського населення у винищенні євреїв під 2-ї світової?