Язык разделяет..? Частина 7.
І ось ближче до 2020 року, ті хто говорить українською задумались: а чому вважається, що “розділяє” українська? Чому вважається, що якщо людина говорить російською - вона просто виросла в російськомовному середовищі й це її рідна мова, а якщо українською - вона таким чином висловлює якусь свою позицію. Чому коли людина говорить українською - це не сприймається чимось звичним, а обов’язково має щось означати. Це було звичною практикою, коли в компанії друзів-українців я говорив українською - мене запитували “А чому ти говориш українською?” Я й досі не знаю як відповідати на це запитання. Я був би дуже здивований якби в німців запитались чому вони говорять німецькою. 🤔
Загалом: в суспільстві ходила думка, що коли два українці десь в барі спілкуються двома різними мовами: українською та російською, то вони розділені на дві групи за мовною ознакою. Й поділ цей відбувається саме через українську мову. Вважалось, що тому хто говорить російською сильно складніше перейти на українську, ніж навпаки.
Гештеґ “языкразделяет” з’явився саме на противагу цій думці. Українці почали усвідомлювати, що поділ на два табори відбувся саме через російську мову. Русифікація й репресії радянського союзу в України були причиною того, що так багато українців говорять російською. Й ці люди, навіть, не робили цього вибору: якою мовою говорити, вони народились в уже русифікованому просторі.
І два гештеґи “языкразделяет” (російська) й “моваєднає” (українська) покликані привернути більше уваги до того, що говорити українською для українця - це нормально. В цьому немає чогось особливого чи незвичного. Незвично - говорити мовою іншої країни, яка колись колонізувала Україну.