07.06.2009
Баячив зранку, коли повернувся з імплантоваими ногами:
як виявилось, в ніч свята Трійці
Довго дурисвітцвто не могло продовжуватись...
тому я продовжив шлях. Стартував звідкіля я минулого разу закінчив.(хоч, пішов спчатку поповювати сетсрі рахунок, а потім - світ за очі...)
Мобільник наполовину загрузив у воду:
мав спершу дійти до цього місця. Пішов далі.
Поповив рахнок:
Потім - Світ за очі: (див мапу. Викладається по порядку, можте упізнати знйомі місця)
по дорозі - дивне діло! За тим пагорбом побачив намальовану на асфальті вісімку (більше ніого,ще попалася по дорозі стара, можливо-пяна, якій я порадив не губитися, а повертатися додому4 щось вона робила вздов колії, здається дав їй грошей...а, біднякувала-я ж переживав може в неї якісь проблеми)
тут в мене охоронці зацікавилися, що це я тут гуляю, роздивляюсь все, ще й фоткаю на мобільник.
* * *
далі - телепорт (одна зуп. трамваєм і маршутою від ЛЕнінградки - охиди РУсаніву не хотів - не ті спогади) і я вже на правому березі - на кінці моста Патона:
тут машинам не сподобалося, що я намагався заснятиз вдалогоракурсу, СТОЯчи НА роздільному узвишші (мало там що...може, я кинутись хотів), тому вирішив їх особливо не нервувати. ТРеба бул перейти н той бік і алі думати 0 вигадувати як рухатись до Лук'янівської.
У підзменому переході хтось викинувквіти (видать, бабс продавал-продавал, та й кинула, загорнуті у пакет та хустинку. Дарувати я їх не збираюсь - чужі, але надихатись ароматом та якось використати - цілком можливо). Так що, надалі пішов з квітами:
Далі пішло весело. Почав підспівувати:
www.esnips.com/doc/0aa9c3a5-9a20-429d-8031-89df181e0554/02.-Sumna-Pisnja
в якості додаткового саундтреку: http://www.youtube.com/watch?v=c1xNSv4bgCU
Країн мрій:
плакат князю Володимиру:
здається, я чув грім...
нарешті, Брама:
заліз на пагорб, поставив меншу якість фоток, бо пам'яті не вистачить - звільняв доргою пам'ять:
машини на стояці, люди... Ще тільки 23.00 ночі - життя вирує!
з пагорбу: гроза наближається, сподіваюсь,що пройде стороню. По іронії долі , чи е зна як це назвати - так веселіше, мені саме в ту сторону йти, куди гроза прямує.
песик поблизу Лаври (зробив кілька фоток,решту потім видалив -"щоб влізло"). Спить прост вулиці, повітря тепле. Скидається, коли я підходжу його пофотографувати. Песику, песику, а тебе не намочить?
далі - ще веселіше. Пам'ятаю, що до Лук'янівської якось можна дібратись з майдан. Розпитав у людей, в яку сторону майдан(люди, зазвичай, спочатку здивовано стинали плчима) і звернув у бокову вуличку. Як виявилось - в сторону Кловської, по дворах (на цей час уже гриміло добряче).
по дорозі ще питав зустрчних, де центр (Майдан) , щоб, бува, не промахнутися.
Біля якогось офісу викинули подарункові листівки(а ще аудіокасети, пірвані авушкники від плеєру), в т.ч. "З 8 березня" і ще- радянькі.Вирішив, хай собі лежать далі, нічог чуже підбирати.
ЩЕ одна восьмірка. Як спеціально - по дорозі.
далі слідую вкаівкам і намагаюсь на перехресті не помилитися незнайомою вулицею - напрям обираю бльше інтуїтивно:
доки думав про висьмірки, на стоянц - як спеціально - три висьмірки підряд (і ще машина з № 33, про щ я постарався заопити одним кадом. Батареї на той час уж ставало менше):
подивився - вулиця Цитадельна 5/9
офіс, поряд - ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
чоловік поблизу воріт ГОСПодарського суду - видать, охороняє машини.
Цікаво, його дощем не намочить (а як прокинетьс від крапелль - не бамкнеться?)
офіси-офіси, зпалений остов машини, питаю дорогу в літнього чоловіка (деякі в цей час ще собак догулюють),петляю вуличками в пошуках центру:
даліЮ, несподівано трохи відхилився від курсу, зайшов у двір, пройшов 10 м. у напрямку, знаючи, що мені не туди, але очікуючи щось знайти.Знайшов крейду:
скориставшись меншим шматом об більший шмат, відколов собі вдалий кусок, поклав у нагрудну кишеньку. щоб не намок. Ось тут я її знайшов! Видать, так і треба:
Потрохи виблуковую з дворів. Вийшов, як виявилось .на Кловський спуск. Протестив крейду:
(машина суші - це знак!)
Знижки:
"УКРАЇНІ - НОВІ ЛЮДИ"
доки йшов до м. Кловської (Палац Спорту) - в сторону Паруса, хмара загриміл аще раз і почався дощ.
людям спершу було весело - поспішали тікати, а потім дощ усе посилювався...
намагався сфоткати, як блискавка лушпарить, але витримка усе затримувалася... В якості блискавки зійде і цей фотоефект при перемиканні режимів :)
дощ уже ляє по повній. Таки гроза ) (А я вирядився, ще й з квітами і крейдою). Зате веселий )
Разом з випадковим молодим перехожим забігли під стріху магазину:
Перечекати. Надалі, ми ще тричі з ним зустріалися - він роздумував, як обійти стрімкий потік, що зпливав зоколиць Палацу Спорту, а я стрибнув навпростець ;)
на годиннику - 00.00
Поряд помітив пропливаючу рожеву кульку...вирішив не наздоганяти - потік сильний та швидкий.
Трошки перечека і пішов далі. "МАшинки бли як субмаринки %)
по дорозі помітив, що у вир засмотал ту саму кульку. Невеличкий стибо -і тепер я ще й з кулькою :)
Минув бесарабку. НАСТРІЙ - радісний, ініціаційний. Дощ на той момент уже вщухнув і лише трохи моросив.
Це ще ьільки більше підняло мені сили (аякже! я дійішов від дому до майдану!)
Може, взяти у компанію до шарка взяти світловий меч? Та ні, попереду ще мерія, а мені ще не вистачало пхатися з непрацюючою лампою (тим більше. знаю що деякі працюють на парах ртуті, хоча сумніваюсь що це мене зачепить)
А от і мерія - сяє вогнями. Її гроза не змиє.
й гроза нідочого. З якогось приводу грає музика, розстелено килим, двері відчинені - бал у них, шолі? попросив охоронця мене сфоткати і. надалі, вирушив шукати вул.Артема - до Лук'янівської.
00.19, перед дверима мерії.
по дорозі, як піднімався до Софійївської площі (ледь нетуди звернув), мати подзвонила, кажу - все нрмально у друзів, затримався через грозу :) Буду завтра, при тому, знаю - відчуваю що на Лук'янівській буду раніше , ніж пройде половина ночі. Що тоді- мерзнути? (повертатися додому пішки я не збирався - дочикаюсь, доки піде транспорт, тролейбуси, метро)
(да, потроху закрадалася думка: і нащо я попер? Але було вде пізно, тим більше, весело, прикольно ))) ")
Греція
і Лелека
* * *
* * *
http://stefan-blog.livejournal.com/198110.html
нуль в мережі - нуль за межі!
останній кадр - місяць на фоні хмари трикутної форми, повернутої вершиною вниз. Ще був чийсь зошит на травичці з хімії, здається , про карбонатні сполуки( солі, кислоти, магнія та карбонату), "карбонат" - це те, що я запам'ятв (вирішив вже з собою не брати - мокрий був :) На цьому місці мобільник невипровано заглючив і більше нічого в цей день не захотів фоткати, так що більше нічого френди не побачать :)
як виявилось, в ніч свята Трійці
You can watch this video on www.livejournal.com
Довго дурисвітцвто не могло продовжуватись...
тому я продовжив шлях. Стартував звідкіля я минулого разу закінчив.(хоч, пішов спчатку поповювати сетсрі рахунок, а потім - світ за очі...)
Мобільник наполовину загрузив у воду:
Click to view
мав спершу дійти до цього місця. Пішов далі.
Поповив рахнок:
Потім - Світ за очі: (див мапу. Викладається по порядку, можте упізнати знйомі місця)
по дорозі - дивне діло! За тим пагорбом побачив намальовану на асфальті вісімку (більше ніого,ще попалася по дорозі стара, можливо-пяна, якій я порадив не губитися, а повертатися додому4 щось вона робила вздов колії, здається дав їй грошей...а, біднякувала-я ж переживав може в неї якісь проблеми)
тут в мене охоронці зацікавилися, що це я тут гуляю, роздивляюсь все, ще й фоткаю на мобільник.
* * *
далі - телепорт (одна зуп. трамваєм і маршутою від ЛЕнінградки - охиди РУсаніву не хотів - не ті спогади) і я вже на правому березі - на кінці моста Патона:
тут машинам не сподобалося, що я намагався заснятиз вдалогоракурсу, СТОЯчи НА роздільному узвишші (мало там що...може, я кинутись хотів), тому вирішив їх особливо не нервувати. ТРеба бул перейти н той бік і алі думати 0 вигадувати як рухатись до Лук'янівської.
У підзменому переході хтось викинувквіти (видать, бабс продавал-продавал, та й кинула, загорнуті у пакет та хустинку. Дарувати я їх не збираюсь - чужі, але надихатись ароматом та якось використати - цілком можливо). Так що, надалі пішов з квітами:
Далі пішло весело. Почав підспівувати:
www.esnips.com/doc/0aa9c3a5-9a20-429d-8031-89df181e0554/02.-Sumna-Pisnja
в якості додаткового саундтреку: http://www.youtube.com/watch?v=c1xNSv4bgCU
Країн мрій:
плакат князю Володимиру:
здається, я чув грім...
нарешті, Брама:
заліз на пагорб, поставив меншу якість фоток, бо пам'яті не вистачить - звільняв доргою пам'ять:
машини на стояці, люди... Ще тільки 23.00 ночі - життя вирує!
з пагорбу: гроза наближається, сподіваюсь,що пройде стороню. По іронії долі , чи е зна як це назвати - так веселіше, мені саме в ту сторону йти, куди гроза прямує.
песик поблизу Лаври (зробив кілька фоток,решту потім видалив -"щоб влізло"). Спить прост вулиці, повітря тепле. Скидається, коли я підходжу його пофотографувати. Песику, песику, а тебе не намочить?
далі - ще веселіше. Пам'ятаю, що до Лук'янівської якось можна дібратись з майдан. Розпитав у людей, в яку сторону майдан(люди, зазвичай, спочатку здивовано стинали плчима) і звернув у бокову вуличку. Як виявилось - в сторону Кловської, по дворах (на цей час уже гриміло добряче).
по дорозі ще питав зустрчних, де центр (Майдан) , щоб, бува, не промахнутися.
Біля якогось офісу викинули подарункові листівки(а ще аудіокасети, пірвані авушкники від плеєру), в т.ч. "З 8 березня" і ще- радянькі.Вирішив, хай собі лежать далі, нічог чуже підбирати.
ЩЕ одна восьмірка. Як спеціально - по дорозі.
далі слідую вкаівкам і намагаюсь на перехресті не помилитися незнайомою вулицею - напрям обираю бльше інтуїтивно:
доки думав про висьмірки, на стоянц - як спеціально - три висьмірки підряд (і ще машина з № 33, про щ я постарався заопити одним кадом. Батареї на той час уж ставало менше):
подивився - вулиця Цитадельна 5/9
офіс, поряд - ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
чоловік поблизу воріт ГОСПодарського суду - видать, охороняє машини.
Цікаво, його дощем не намочить (а як прокинетьс від крапелль - не бамкнеться?)
офіси-офіси, зпалений остов машини, питаю дорогу в літнього чоловіка (деякі в цей час ще собак догулюють),петляю вуличками в пошуках центру:
даліЮ, несподівано трохи відхилився від курсу, зайшов у двір, пройшов 10 м. у напрямку, знаючи, що мені не туди, але очікуючи щось знайти.Знайшов крейду:
скориставшись меншим шматом об більший шмат, відколов собі вдалий кусок, поклав у нагрудну кишеньку. щоб не намок. Ось тут я її знайшов! Видать, так і треба:
Потрохи виблуковую з дворів. Вийшов, як виявилось .на Кловський спуск. Протестив крейду:
(машина суші - це знак!)
Знижки:
"УКРАЇНІ - НОВІ ЛЮДИ"
доки йшов до м. Кловської (Палац Спорту) - в сторону Паруса, хмара загриміл аще раз і почався дощ.
людям спершу було весело - поспішали тікати, а потім дощ усе посилювався...
намагався сфоткати, як блискавка лушпарить, але витримка усе затримувалася... В якості блискавки зійде і цей фотоефект при перемиканні режимів :)
дощ уже ляє по повній. Таки гроза ) (А я вирядився, ще й з квітами і крейдою). Зате веселий )
Разом з випадковим молодим перехожим забігли під стріху магазину:
Перечекати. Надалі, ми ще тричі з ним зустріалися - він роздумував, як обійти стрімкий потік, що зпливав зоколиць Палацу Спорту, а я стрибнув навпростець ;)
на годиннику - 00.00
Поряд помітив пропливаючу рожеву кульку...вирішив не наздоганяти - потік сильний та швидкий.
Трошки перечека і пішов далі. "МАшинки бли як субмаринки %)
по дорозі помітив, що у вир засмотал ту саму кульку. Невеличкий стибо -і тепер я ще й з кулькою :)
Минув бесарабку. НАСТРІЙ - радісний, ініціаційний. Дощ на той момент уже вщухнув і лише трохи моросив.
Це ще ьільки більше підняло мені сили (аякже! я дійішов від дому до майдану!)
Може, взяти у компанію до шарка взяти світловий меч? Та ні, попереду ще мерія, а мені ще не вистачало пхатися з непрацюючою лампою (тим більше. знаю що деякі працюють на парах ртуті, хоча сумніваюсь що це мене зачепить)
А от і мерія - сяє вогнями. Її гроза не змиє.
й гроза нідочого. З якогось приводу грає музика, розстелено килим, двері відчинені - бал у них, шолі? попросив охоронця мене сфоткати і. надалі, вирушив шукати вул.Артема - до Лук'янівської.
00.19, перед дверима мерії.
по дорозі, як піднімався до Софійївської площі (ледь нетуди звернув), мати подзвонила, кажу - все нрмально у друзів, затримався через грозу :) Буду завтра, при тому, знаю - відчуваю що на Лук'янівській буду раніше , ніж пройде половина ночі. Що тоді- мерзнути? (повертатися додому пішки я не збирався - дочикаюсь, доки піде транспорт, тролейбуси, метро)
(да, потроху закрадалася думка: і нащо я попер? Але було вде пізно, тим більше, весело, прикольно ))) ")
Греція
і Лелека
* * *
* * *
http://stefan-blog.livejournal.com/198110.html
нуль в мережі - нуль за межі!
останній кадр - місяць на фоні хмари трикутної форми, повернутої вершиною вниз. Ще був чийсь зошит на травичці з хімії, здається , про карбонатні сполуки( солі, кислоти, магнія та карбонату), "карбонат" - це те, що я запам'ятв (вирішив вже з собою не брати - мокрий був :) На цьому місці мобільник невипровано заглючив і більше нічого в цей день не захотів фоткати, так що більше нічого френди не побачать :)
