паникерство
Олесь Павлович Бердник "Чаша амриты",ознакомлено -начало2010 год:"
Великий Океан - але й дитя зачерпне води, якщо побажає
З АФОРИЗМІВ СХОДУ
Якщо перед помилками ти зачиняєш двері, пам’ятай, що Істина теж не зможе ввійти до тебе
РАБІНДРАНАТ ТАГОР
Рішідева тонко усміхнувся, промовчав. Потім перевів погляд на офіцера. Той з цікавістю прислухався до бесіди індусів.
- Все це прекрасно, Атмананда. Але, я сподіваюся, мене викликали не для світської бесіди?
- О ні! - схвально посміхнувся Атмананда. - Справа серйозна. Я був здивований, дізнавшись, що ти в полоні. А ще дивніше те, що ти записався в експедиційний корпус. З ким ти пішов, мудрий Рішідева? З віковими деспотами, з пихатими саксами, що століттями визискують наш народ!
- Для Атмананди занадто багато слів, - нахмурився Свамі. - Ти ж знаєш, що я далекий від демагогії. Британія, як імперія, доживає останні дні. Небезпечна не вона, а світова диктатура нових претендентів!
Атмананда метнув на офіцера вогняний погляд, стиснув тонкі фіолетові губи.
- Тоді говоритиму коротко. Чорному Ордену потрібні такі люди, як ти. Іде остання битва. Ставай у лави переможців. Ти ж йог, ти повинен стати понад всякими умовностями лжегуманізму!
- Хто ж переможець? - спокійно запитав Рішідева.
- Великий Невідомий. Він вибрав виконавцем своєї волі Німеччину і Гітлера. Хто зупинить його, коли космічні сили стають на його бік?!
Рішідева задумався. Він збагнув, що надійшов для нього вирішальний час. І не лише для нього, а й для товаришів. Нестримний Гаррі, синьоокий янкі, щирий Михайло з далекої України. Що буде з ними, якщо він загине? Обережність, обережність. Не можна зганьбити себе згодою з пітьмою, але й дратувати її передчасно…
- Сонце ллє своє проміння на Землю, щоб дарувати життя і радість усьому живому, - тихо сказав Свамі. - Навіть нікчемні комашки рухаються його силою. Суть Сонця - любов. Ваш Великий Невідомий заливає кров’ю планету, вкладає руйнівні знаряддя в руки шизофреніків і вбивць. Він - антипод Сонця.
- Це твоє останнє слово? - зловісно запитав Атмананда, і очі його стали холодними, темними.
Рішідева мовчав.
Німецький офіцер мовчки встав з-за столу, зацікавлено оглянув з усіх боків постать індуса, зупинився за спиною полоненого і, коротко розмахнувшись, ударив його кастетом по голові.
Свамі знепритомнів.
Коли він знову розплющив очі, Атмананда вже сидів біля столу, недбало розглядав свої нігті. Запримітивши, що Свамі опритомнів, він іронічно посміхнувся, похитав головою.
- Я гадав, що ти мудріший, Рішідева. Чому ти там вчився, в гімалайському ашрамі? Поринати в самадхі? Молитися? Найсвятіша молитва безсила проти реальної могутності. Пора тобі вже збагнути цю просту істину. І ти даремно відмовляєшся від моєї пропозиції. Тисячоліттями йоги проповідують наївну любов, а світ гризе горло сам собі. Досить. Великий Невідомий бере владу в свої руки. . Сміття інволюції буде зметене, а ті, що залишаться, житимуть у світі порядку. Хочеш стати його воїном?
Рішідева насилу звівся з підлоги, сів, спідлоба дивлячись па підступного індуса.
- Ти забуваєш про Карму, - похмуро сказав Свамі.
- Ми творці Карми, - заперечив Атманаида. - Карма - то сила. Сила гне кармінну течію. Глянь - під силою Гітлера хитається світ.
- Він вже не раз хитався під п’ятою тиранів, - твердо відповів Рішідева. - Де вони? Де їхні імперії? Воля Еволюції змела їх. Не забувай про Атмана, про Єдиного!
- Атман! - зневажливо засміявся Атмананда. - Я взяв його ім’я собі. Атман - інертна психічна течія Всесвіту, тло, на якому вишивається візерунок розуму волі. Атман з тим, хто сильний. Атман з нами.
- Атман з тим, хто любить, - заперечив Свамі. - Ненависть роз’єднує, вбивства й насилля породжують жахливу карму помсти. Єдність знову й знову розколеться на безліч осколків. Бережіться, кощунство ще ніколи не приводило до перемоги.
- Великий Невідомий мільйони років панує на землі, - пихато сказав індус.
- Його жерці - узурпатори знання, - відповів Рішідева. - Вони змішали чорні й світлі ниті. Люди розгублені, люди не знають шляху. Поняття добра й зла переплутані, і це - апофеоз діяльності темних сил…
- Що ти з ним філософствуєш? - крикнув оберст, стукнувши кастетом об стіл. - Можна подумати, що ми в його ашрамі і прийшли вислуховувати ідіотські доктрини всесвітньої любові! Так, ми не приховуємо, нас підтримує сила Мороку! За нею - Сім Невідомих, творців Еволюції! Вся могутність Тібету, вся сила Шамбали з нами!
- Це кощунство й брехня, - сміливо відповів Свамі, дивлячись прямо в очі оберсту. - І ви це добре знаєте. Схід створив прекрасні символи. Шамбала - то Космічне Полум’яне Братерство. Ви узурпували світлі поняття. З вами огидні чаклуни Бон-по і Чорна Ложа. Бійці Шамбали змагаються нині супроти вас, вони знищать ваші легіони, і перемога суджена їм. Ви можете вбити мене. Я готовий.
- Ти не вмреш одразу, - сухо сказав офіцер. - Ти сам будеш просити смерті. Коменданте! Ви зрозуміли?
- Ми вміємо це робити, шеф! - почувся від дверей радісний голос. - Брудна коричнева гієна попросить смерті!
- Чуєш, Атмананда? - докірливо озвався Рішідева, зводячись з підлоги. - Вони тобі не скажуть у вічі, але для них ти теж - брудна гієна!
Індус промовчав. На Свамі накинулись солдати, по знаку обер-ста виштовхали прикладами з кабінету, одвели в барак.
Коли полонені повернулися ввечері з роботи, індус сидів на нарах блідий, напружений, на скроні в нього синіла велика пляма. Сусіди знизу дивилися на Свамі, перешіптувалися. Михайло кинувся до товариша, занепокоєно спитав:
- Що? Били? За віщо?
Рішідева сидів непорушно, не відповідав. Полонені збиралися внизу, гомоніли, хвилювалися. Бояк роздратовано крикнув:
- Вечеряти, вечеряти! Нічого влаштовувати збіговисько! Не бачили, як б’ють? Кожному перепаде його порція!
Свамі ворухнувся, погляд глибоких темних очей зупинився на Михайлові. Почувся тихий голос:
- Візьміть мою вечерю. Мені не треба…
- Але, Свамі, - з болем озвався Михайло, - що сталося? Ради бога, чому ти не скажеш?
- Після вечері, - скупо сказав Рішідева.
Гаррі та Михайло відійшли. Вечеря не лізла в горло. В грудях ворушилося недобре передчуття. Після перевірки вони вилізли на нари, зібралися в кутку. Індус суворо сказав:
- Мій час настав…
- Що? - стрепенувся американець.
- Не можна втрачати жодного дня…"
Оригинал взят у merkiva в " паникерство
Не думаю, что надо раздувать панику. К этому все и шло. Если кто-то привык, что Россия должна постоянно отступать, то надо отвыкать. Отступать некуда. Постоянная игра на русском вопросе, двойные стандарты, шантаж России о предоставлении скидок и политических уступок канул в прошлое. Запрет русского языка, провокационные темы сделать русскоговорящих не гражданами на исторических российских территориях это уже через край.
Мир взаимосвязан и взаимозависим. От того, что у нас растет курс, будет меньше импорта, а значит больше будет производиться товаров на территории нашей страны. А от спада импортных товаров проиграет также и запад, они потеряют крупный сбыт своего товара. От того, что ценные бумаги упадут, не проиграет рядовой житель, а проиграют только спекулянты. Исторически всегда складывалось, за большим упадком всегда следовал рост и если импортные товары мешали этому росту, то теперь все карты в руки нашим производителям. Да и все знают, что наши перекупщики, покупая любой товар на западе, перепродавали его в разы больше, а значит лишатся только своей сумасшедшей прибыли.
Мне удивительно читать, когда человек пишет о том, что надо гасить пид...ов и в тоже время так волнуется за бизнес, вы уж как-нибудь определитесь.....
p.s. а мне очень нравится сейчас сплоченность нашего многонационального народа и верно расставленные ориентиры
и хочу предупредить, любой зомбированный комментарий будет удаляться без объяснений, а его хозяин блокироваться
@
Click to viewПеревод с украинского: JannaОлесь Бердник
( из книги «Чаша Амриты»)
Снова надежда,снова сомненье
Искры на волнах реки.
Магия слова,взглядов скрещение,
Прикосновенье руки.
Солнечный луч,иль падение в бездну,
Миг, иль полет навсегда,
Время сжимает нас в пасти железной,
Мчит в никуда.
Давний мираж иль сновиденье
Снова в душе ожило,
Времени пеплом сердца томленье
Уж занесло.
Может воскреснет,может растает
Лед равнодушия вновь.
Вечера луч, иль рассвета сиянье,
Зло иль любовь.