Чернетка
Оригинал взят у stefan_blog в post
Чудові сни , один краше другого.
1. Дракон, якого прикриває українська армія. Він вже знищив одну мою знайому, і намірівається знищити іншу. Можна сказати, я його випустив. Він відчуваЄ, коли про нього думають і прилітає, у супроводі боєвих вертольотів. Дібрався додому на машині загиблої подруги (здається, він її з'їв, що особливо неприємно, адже в неї є рідні, близькі, знайомі, діти - як воно сприймуть що їх знайому з'їдено?), весь переляканий (бо щойно звідти), піднявся на свій поверх. Він прилетів, відчувши мої думки про нього, шо я обдумую як його знищити. А я відчуваю, що боротись з ним (тим паче - з вертольотами) на рівні свого балкону не зможу - дорожу cім'єю, не хочу її у це вплутувати. Головне, чому його прикриває і захищає українська армія... Тому єдиний вихід - не думати, не викликати його власними думками, стою у тіні, намагаюсь не потрапляти в їх поле зору. Погрозливо блискає скло на кабінах вертольотів (вони тут, же на рівні мого поверху, між будівництвом і балконом; почергово заглядають у мої вікна - то дракон, якого я хочу знищити, то вертольоти). Натякають, щоб я навіть й не думав про них - у їх сторону.
образ впливу:
"Дневной Дозор", - Фафнир
2. Пробираємось кудись проходами, підземельними сводами, хлопчики й дівчата (я - хлопчик, здається, 13-літній), але вже дорослі - в плані життя, при підтримці старших. Проходи між тонелями і підзмеллями відділені стінами - їх можна розрити/ поламати, якщо вони піщані; і водою - здається, підземна річка перетинає все підземелля, під високим сводом, осяяна світлом (звідкіля в підземеллі, де немає вікон назовні, синє світло? Ах, "ВК" ;)
Пливемо на човнах, пробираємось, слухаємо дорослих (щось типу пророцтва-напутства, весті-новості, як от від вусатого сухожильного дядечка, якого ми "відкопали" на черговому ході - за черговою стіною) - вони теж кудись ідуть. Це схоже на глобальне переселення - кожен своїми шляхами.
Підземелля лишилося те ж саме, але місце і дійові персонажі - інші (і якби це мало значення - сказав "і час", але все тут може вміститися і відбуватися в одному місці і часі - просто по різні боки підземелля).
іде атака теран (в світi Warh - Космодесант, але тут саме - теранн) на підземну базу Ельдар (не ельфи, але щось близько - такі ж злі і безпринципні - хіба що для своїх).
Те ж саме світло, вода, ми на уступі, на острові, тобто на чужій обжитій жілянці, гідній для бази, що впирається у бічний свод підземелля.
Дісталися по воді.
Одночасно з теранами штурмують чи то орки, что зергі (тираніди), яка-різниця(?) - червоні, або от-от мають напасти, а поки що просочуються маленькими групками, яких тут же розчавлюють могутні технологійно (але не кількісно - кожен солдат - на вагу золот) раси.
*
але поки що між силами був баланс - зараз вже змусили відступати ельдар - їх дуже мало залишилось.
я, хоча, наче був теран (свій бойовий клас - "чим я являюсь" - якою технікою, я не міг оприділити; єдине, я знаю що я головнокомандуючий, можливо - один із (атакує савєт генералів?), а тому битва протікає автоматично, майже без моєї участі, хоча я здатен командувати військами (раз я теран, то, по ідеї, за них і вболіваю..), але вирішую заступитися, вирівняти сили.
ЗА моєю звичною стратежною привичкою, я не дозволяю повністю знищувати ворога чи союзника - мені цікавий сам процес (???), а томуз легкістю прймаю будь-яку сторону, якщо незацікавлений в остаточному розгромі іншою (мені просто так - нецікаво).
ДА, я, мабуть, хотів щоб ми разом відбили атаку червоних - щоб усі сили повністю не ложились на нас (на мене), ставши на час друзями - невольними, автоматичними союзниками, залишаючись ворогами...
стою перед чорною ельдаркою. Очі червоні (це сенсори), як завжди, напружені, коса до пояса (знаєте...для асоціації: чона вимось нагадує Чорну Даму з Dungeon Keeper, тільки тут - більш роботизована, sci-fі-шні штучки-дрючки).
віддаю наказ своїм угрупуванням (здається, один робот схожий на бак для сміття, кілька солдат,..може, мілкий танк) перегрупуватись і чуть відступити - переміститись в іншу сторону, просто движняк "по ігровому полю".
Вона, ельдарка, юмору не розуміє і знищує блискавкою і сміттєвий бак, і солдат, і танчик серйозно піданила (ну, роботу-то, може, ще нічого, але ж солдат!)
не на шутку розізлився, приймаюсь нищити і ельдарку, і рештки ельдар, пробираючись вглиб вже відвойованих НАМИ територій. Що цікаво - нищу здвоєними електротоками, та ще й взмиваю у повітря (зверху продовжуючи нищити - несмертельно, але достатньо (стрічки-індикатори ліній здоров'я бачу), щоб з ними розібрадися найслабші загони) і приземляюсь на кам'яний щит - гірку - висотку, позиція. ПІд нею, як під містком - протікає вузенка річка, де відступають і обороняються, прикриваючи своїх, піхотні залишки ельдар.
варіації на тему Гензель і Гретель,
журнал Домашній ПК, стаття "Warhammer 40k: Dawn of War - 2" (саме - картинки), тут же лежав "під боком" - під ліжком.
3. Мій блог читають і уві сні!;) Якийсь користувач на букву х... (щось типу хoomer,а може й xibalba ), залишив вдячні коменти, з задоволенням любить читати мій блог (не цей, "справжній", а ту версію, що уві сні), типу, подобається що тут усього підряд ;) До речі, контент (і теги) дещо різниться від реальності. Наприклад, виявляється в мене є моя фотка 28.02-28.03, коли я тільки-но прибув з Литви (чому така дата? мабуть, підкреслено, що "стара" ;), там де я (розпатланий, у жовтій куртці, на фоні весняного лісу) стою з пістолетом на манер Дж. Бонду ;) БУло таке? - потрібно запам'ятати ;)
До речі, фон дуже білий. Ззовні він як і був - чорний (тому я дивуюсь, що там всього намішано, як когось може зацікавити), але в контексті розмов - коментів підкреслено білий і чистий.
stefan_blog ;)
А зранку, як завжди, о 9.00, прийнявся вибудовувати свою лінію реальності.
Яка, без різниці, чи станеться, чи ні ;)
Плани помінялись?
http://man-with-dogs.livejournal.com/795509.html?thread=4353141#t4353141
... Кров людська - не вода! Земля не приймає її, і кожна краплина волає до неба. Хай вона впаде на тебе, Росіє Петра і Катерини, Сталіна і Берії, Росіє сучасних безликих! Хай спопелить вона гадючу шкіру Дракона, щоб спляча красуня могла прокинутись до життя Духу!
(//)
І я стою супроти тебе, древній Драконе, з відкритими грудьми-але безстрашно! Йди сюди - з своїми в'язницями, бюрократичними бандами, царями, вождями, стукачами, провокаторами! Ти не зможеш перемогти мене, бо я - Безсмертний Дух України!...”.
http://www.berdnyk.com.ua/statti1.html
Это написано перед отсидкой, где-то 1975-ый.
...останньою країною, яка могла взяти на себе Духовну Місію стала Україна. Вона є Центром Світу. Про це і говорив Олесь Бердник у 1995 році, демонструючи горстку землі та грамоту від Махатм Щамбали. Бердник повідомив, що Духовна Місія переходить з Москви до Києва, тому що все культурно-ментальне підгрунтя, яке так чи інакше хоч якось тліло в СРСР (фільми, книжки, організації, деякі сторони комуно-ідеології, які так і не змогли перекрутити), до 1995 року в Росії повністю анулювалося і почало замінюватися бандитизмом та гламурщино. Після заяви Бердника і відбулося чергове переформатування історії
http://kharakternyk.in.ua/forum/viewtopic.php?pid=6950#p6950
http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:DNdK90n1kQ8J:man-with-dogs.livejournal.com/795509.html+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=firefox-a
"
о, аватарка одного користувача нагадала мені бачений кліп у (початку літа) 2011 який саме сподобався назвою:" Маленька перемога", коли я мріяв про Великі ;)
але знаєте - кожна нація, спілка чи духовна група вважає себе "духовно-відроджуючою" для світу - в залежності від інформаційного вакууму. Про України только ніхто не знав - бракувало піару, і навіть підтверджень тому що "Зоряний Корсар" в свій час було видано на 26 мовах світу я ніде не знайшов.(http://www.umoloda.kiev.ua/number/369/171/13316/)
вот і виникає питання - де Бердника читали ще, крім у Ватикані?
Повна версія "Терновго вінця України", вивішена мною в електронний вид в 2011, тут: http://chtyvo.org.ua/authors/Berdnyk/Zoloti_Vorota_zb/
http://chtyvo.org.ua/authors/Berdnyk/La_Confrerie_Etoilee_fr/
і додам дві музички з тих часів, навіщо я "по-звичному" піаром духовного вкладу України займався ;)
просто да, будучи на момент 2010-осені 2011 у "західній матриці" розуміння-сприйняття ситуації і ототожнення світу з Україною я не чекав "удару в бік", а вони виявилися КАРМІЧНІ - сімейні, тобто, по ближньому а не далекому кругу до якого я весь цей час устремлявся. Вот і присвятив 2013 ий рік перекладу свого досвіду на ВІДСТАЛИЙ досвід російський, завдяки "перемогам" на духовності по-західному? І що? У символічному плані - перемога за перемогою, але життів це не варте, бо можна було би обійтись. Мабуть, тому що я не сприймався як частина держави яка сама здатна себе героїчно боронити у законний, чесний і шанобливий спосіб, не так як ті провокації, що були звернуті проти наших громадян, хай скільки смішними і мальовничими (анімешними) персонажами вони видаються для старших братів-слов'ян, спокушених масштабом, одним словом, ті ж самі русські що і ми, тільки попорчені кращим піаром-зомбуванням наочною фізичною дійсністью №)
: Re: http://stefan-blog.livejournal.com/506950.html
_) "про те як весело перемагати позитивом"
Степан Храбров
09.10.09
Primus - The Devil went down to Georgia
http://video.google.com/videoplay?docid=-6004633472479147565
з видаленого:
23.07.11
Пользователь stefankhrabrov.blogspot.com (ext_244713) ответил на комментарий, оставленный пользователем promonaut (promonaut) :
" Підтримуємо: геть москальських окупантів з Грузії! "
Ответ был таким:
" Тема: такий прикол вже був :ПОКАЗІВАЮ
http://s60.radikal.ru/i169/1107/6e/768ab465efbd.jpg
а про Гесса є тут: http://petro-o.livejournal.com/223755.html?thread=1680139#t1680139 у мультику
щось схоже було тут:Є)
якщо в них по планах (і, можлио, ці документи теж коли-небудь розсекретять, бо до твого запису: http://promonaut.livejournal.com/391641.html ніхто просто так не гине, особливо, @герої@ (5-ого левела :) сталін мав хитро напасти з гітлером на "світовий імперіалітат", але чогось в останню мить давнього друга обламали: http://multikonline.ru/anime-online/1721-stalnojj-alkhimik-zavoevatel-shambaly.html
Ну, можливо, Гесс вчасно зрозумів таку витівку і втік до більш "крутіших" хазяїв, до яких колись і сам належав, доки не зрозумів що ніякого "нацистського миру" не буде і хазяї просто "підставлять" Гітлера під свої інтереси: http://viper-ns.livejournal.com/108233.html?thread=4558025#t4558025
що спільного між "Тетрадью смерті" і Гітлером? - Обидва - претенденти на світову владу, щоб змінити світ з благородних, роме("е"?)нтичних мотивів, забувши про карму.
а Сталін не такий ;) Він знав, на що працював, при тому що "німці" його сплутали зі "своїм", в свій час, як і Леніна, який за масонські гроші зробив антимасонську революцію )
до речі, діалог не довелось шукати, бо він чомусь зберігся в "Щоденнику" у чьорнетці )
("деаф кнайт" - "лицар смерті" чи "мертвий лицар" - строка що лізла з позаучора як прочитав - "співпала" вже коли побачив новину про ГЕсса Ж)
Сцена 2
Кабинет Гиллеана. Всюду книги: на полках, на столах и просто пачками на полу. За рабочим столом сидит Гиллеан, что-то пишет в огромной книге и напевает себе под нос песню.
По диким степям Ансалона,
Где гномы засели в горах,
Хобгоблин, судьбу проклиная,
Тащился с сумой на плечах.
Вот гоблин подходит к Тарсису,
Но город он не узнает.
Там, где плескалось широкое море,
Крестьянин корову пасет...
Входит Паладайн, Гиллеан его замечает.
ГИЛЛЕАН (не отрываясь от книги): Привет, Полли!
ПАЛАДАЙН (сухо): Не называй меня Полли.
Г: Ладно, брат, не обижайся. Чего ты хотел?
П(не зная, как начать): Видишь ли, Гил... Я тут долго думал, и мне кажется...
Г(снова уткнувшись в книгу): Мочить козлов!
П (ошарашенно): А? Ты это о чем?
Г (отложив перо): Ты хотел сказать, что смертные перестали нас уважать, что они ударились в разврат, возносят себя до уровня богов, строят храмы собственному тщеславию и приносят в них человеческие жертвы? Так?
П: В общем, да. Я хотел узнать, что ты обо всем этом думаешь?
Г: Я и говорю, МОЧИТЬ
КОЗЛОВ! Устроить им лет пятьдесят засухи или потоп, или эпидемию.
П: (застенчиво): А как насчет метеорита?
Г: Гениально! Жахнуть так, чтоб пол-Ансалона под воду ушло, чтоб на месте воронки вечный водоворот, чтоб море вокруг было мутным от поднятого ила!
П: (с тревогой глядя на брата): Откуда такая жестокость?
Г: Не обращай внимания, у меня сегодня день склонности к злу. Для поддержания общего баланса.
П (облегченно): Ясно.
Г: Кстати, слышал анекдот? Поймал как-то Рейстлин джинна для опытов. Смотрит, а джинн какой-то вялый попался, мелкий. Решил отпустить. Ну, джинн ему и говорит: «А как же желание?» Рейстлин подумал и отвечает: «Ладно, загадывай!» (Гиллеан смеется, смотрит на Паладайна.)
П (с каменным лицом): А кто такой Рейстлин?
Г: Так, маг один из будущего, далекого будущего. Я же все-таки провидец. (Неестественно смеется, в сторону.) Придет время, узнаешь, кто такой Рейстлин.
П: Значит, ты одобряешь... Насчет метеорита?
Г: Полностью одобряю.
П: Ладно, пойду посоветуюсь с сестрой. Это ведь и ее мир.
Г: О'кей.
(Паладайн собирается уходить.)
Г: Кстати, брат. Зря ты так с Сотом. Ну, подумаешь, убил кого-то, кого-то соблазнил. Зачем же сразу на человека ярлык вешать «предатель, клятвопреступник».
(Паладайн бормочет что-то невнятное и уходит.)
Г (один): Намучаешься ты с этим death knight'ом. Я ж все-таки провидец (неестественно смеется). "
бонус: https://www.facebook.com/notes/stefan-khrabrov/власні-твори-гобліни-в-моїй-квартирі/166293983425941
Basement Jaxx - Take Me Back To Your House
З особистої переписки (Vkontakte.ru):
"Евгений, mag, ты же понимаешь в чём тут дело? Сейчас ни много ни мало решается, на чьей стороне будет Украина в грядущем глобальном конфликте.
Если ты мог заметить, последнюю премьеру Мадагаскара первой начали в Украине (а следующую мульт - "Лапы и шнуры", ребята тоже намерваються снять именнв Украине)....Пригласили девушку в БО-моНД, какие-то иностранцы пообещали пиарить имидж Украины вместо нашего закордонного ведомства...А тут ещё украинка в мировом плейбое победила (и Хью Хефнер надел вышиванку :) )...хотя, скажу тебе, не очень...
Сейчас во всю з-за границы пиариться (создается "узнавание") имидж Украины, чтобы использовать её в грядущей информационной кампании (-войне)..а потом ещё и вооруженной, как Грузию...(только на зарубежных телеканалах её и показывают, хотя я не доверяю ни одной стороне-участнице конфликта)...
То есть - планы далеко идущие, и главный козырь - рассорить братние народы...если Россия прекратит делать то же самое, возможно, у нас ещё будет счастливое будущее вместе...содружество не на территориальной основе, а духовной..."
інформація про группу:
"Basement Jaxx started in Brixton, South London in 1994, where they held a regular night club called Rooty, the namesake of their second artist album. In 1999, the group released their first full length album, Remedy to wide acclaim. Remedy includes the single "Red Alert", which was featured in the film Bend It Like Beckham and commercials including Nickelodeon and Coca-Cola. Other singles on this album were "Jump N' Shout", "Bingo Bango" and "Rendez Vu", which is Basement Jaxx's highest UK chart entry to date at number 4.[1] Basement Jaxx also released Jaxx Unreleased, a compilation of b-sides, remixes and other assorted material, in 1999."
Це - Вам. Сподіваюсь, сподобається.
Особливо, фінал ;)
P.S. Аще - тут: "очi чорнi, очi страснi..."
Чудові сни , один краше другого.
1. Дракон, якого прикриває українська армія. Він вже знищив одну мою знайому, і намірівається знищити іншу. Можна сказати, я його випустив. Він відчуваЄ, коли про нього думають і прилітає, у супроводі боєвих вертольотів. Дібрався додому на машині загиблої подруги (здається, він її з'їв, що особливо неприємно, адже в неї є рідні, близькі, знайомі, діти - як воно сприймуть що їх знайому з'їдено?), весь переляканий (бо щойно звідти), піднявся на свій поверх. Він прилетів, відчувши мої думки про нього, шо я обдумую як його знищити. А я відчуваю, що боротись з ним (тим паче - з вертольотами) на рівні свого балкону не зможу - дорожу cім'єю, не хочу її у це вплутувати. Головне, чому його прикриває і захищає українська армія... Тому єдиний вихід - не думати, не викликати його власними думками, стою у тіні, намагаюсь не потрапляти в їх поле зору. Погрозливо блискає скло на кабінах вертольотів (вони тут, же на рівні мого поверху, між будівництвом і балконом; почергово заглядають у мої вікна - то дракон, якого я хочу знищити, то вертольоти). Натякають, щоб я навіть й не думав про них - у їх сторону.
образ впливу:
"Дневной Дозор", - Фафнир
2. Пробираємось кудись проходами, підземельними сводами, хлопчики й дівчата (я - хлопчик, здається, 13-літній), але вже дорослі - в плані життя, при підтримці старших. Проходи між тонелями і підзмеллями відділені стінами - їх можна розрити/ поламати, якщо вони піщані; і водою - здається, підземна річка перетинає все підземелля, під високим сводом, осяяна світлом (звідкіля в підземеллі, де немає вікон назовні, синє світло? Ах, "ВК" ;)
Пливемо на човнах, пробираємось, слухаємо дорослих (щось типу пророцтва-напутства, весті-новості, як от від вусатого сухожильного дядечка, якого ми "відкопали" на черговому ході - за черговою стіною) - вони теж кудись ідуть. Це схоже на глобальне переселення - кожен своїми шляхами.
Підземелля лишилося те ж саме, але місце і дійові персонажі - інші (і якби це мало значення - сказав "і час", але все тут може вміститися і відбуватися в одному місці і часі - просто по різні боки підземелля).
іде атака теран (в світi Warh - Космодесант, але тут саме - теранн) на підземну базу Ельдар (не ельфи, але щось близько - такі ж злі і безпринципні - хіба що для своїх).
Те ж саме світло, вода, ми на уступі, на острові, тобто на чужій обжитій жілянці, гідній для бази, що впирається у бічний свод підземелля.
Дісталися по воді.
Одночасно з теранами штурмують чи то орки, что зергі (тираніди), яка-різниця(?) - червоні, або от-от мають напасти, а поки що просочуються маленькими групками, яких тут же розчавлюють могутні технологійно (але не кількісно - кожен солдат - на вагу золот) раси.
*
але поки що між силами був баланс - зараз вже змусили відступати ельдар - їх дуже мало залишилось.
я, хоча, наче був теран (свій бойовий клас - "чим я являюсь" - якою технікою, я не міг оприділити; єдине, я знаю що я головнокомандуючий, можливо - один із (атакує савєт генералів?), а тому битва протікає автоматично, майже без моєї участі, хоча я здатен командувати військами (раз я теран, то, по ідеї, за них і вболіваю..), але вирішую заступитися, вирівняти сили.
ЗА моєю звичною стратежною привичкою, я не дозволяю повністю знищувати ворога чи союзника - мені цікавий сам процес (???), а томуз легкістю прймаю будь-яку сторону, якщо незацікавлений в остаточному розгромі іншою (мені просто так - нецікаво).
ДА, я, мабуть, хотів щоб ми разом відбили атаку червоних - щоб усі сили повністю не ложились на нас (на мене), ставши на час друзями - невольними, автоматичними союзниками, залишаючись ворогами...
стою перед чорною ельдаркою. Очі червоні (це сенсори), як завжди, напружені, коса до пояса (знаєте...для асоціації: чона вимось нагадує Чорну Даму з Dungeon Keeper, тільки тут - більш роботизована, sci-fі-шні штучки-дрючки).
віддаю наказ своїм угрупуванням (здається, один робот схожий на бак для сміття, кілька солдат,..може, мілкий танк) перегрупуватись і чуть відступити - переміститись в іншу сторону, просто движняк "по ігровому полю".
Вона, ельдарка, юмору не розуміє і знищує блискавкою і сміттєвий бак, і солдат, і танчик серйозно піданила (ну, роботу-то, може, ще нічого, але ж солдат!)
не на шутку розізлився, приймаюсь нищити і ельдарку, і рештки ельдар, пробираючись вглиб вже відвойованих НАМИ територій. Що цікаво - нищу здвоєними електротоками, та ще й взмиваю у повітря (зверху продовжуючи нищити - несмертельно, але достатньо (стрічки-індикатори ліній здоров'я бачу), щоб з ними розібрадися найслабші загони) і приземляюсь на кам'яний щит - гірку - висотку, позиція. ПІд нею, як під містком - протікає вузенка річка, де відступають і обороняються, прикриваючи своїх, піхотні залишки ельдар.
варіації на тему Гензель і Гретель,
журнал Домашній ПК, стаття "Warhammer 40k: Dawn of War - 2" (саме - картинки), тут же лежав "під боком" - під ліжком.
3. Мій блог читають і уві сні!;) Якийсь користувач на букву х... (щось типу хoomer,а може й xibalba ), залишив вдячні коменти, з задоволенням любить читати мій блог (не цей, "справжній", а ту версію, що уві сні), типу, подобається що тут усього підряд ;) До речі, контент (і теги) дещо різниться від реальності. Наприклад, виявляється в мене є моя фотка 28.02-28.03, коли я тільки-но прибув з Литви (чому така дата? мабуть, підкреслено, що "стара" ;), там де я (розпатланий, у жовтій куртці, на фоні весняного лісу) стою з пістолетом на манер Дж. Бонду ;) БУло таке? - потрібно запам'ятати ;)
До речі, фон дуже білий. Ззовні він як і був - чорний (тому я дивуюсь, що там всього намішано, як когось може зацікавити), але в контексті розмов - коментів підкреслено білий і чистий.
stefan_blog ;)
А зранку, як завжди, о 9.00, прийнявся вибудовувати свою лінію реальності.
Яка, без різниці, чи станеться, чи ні ;)
Плани помінялись?
http://man-with-dogs.livejournal.com/795509.html?thread=4353141#t4353141
... Кров людська - не вода! Земля не приймає її, і кожна краплина волає до неба. Хай вона впаде на тебе, Росіє Петра і Катерини, Сталіна і Берії, Росіє сучасних безликих! Хай спопелить вона гадючу шкіру Дракона, щоб спляча красуня могла прокинутись до життя Духу!
(//)
І я стою супроти тебе, древній Драконе, з відкритими грудьми-але безстрашно! Йди сюди - з своїми в'язницями, бюрократичними бандами, царями, вождями, стукачами, провокаторами! Ти не зможеш перемогти мене, бо я - Безсмертний Дух України!...”.
http://www.berdnyk.com.ua/statti1.html
Это написано перед отсидкой, где-то 1975-ый.
...останньою країною, яка могла взяти на себе Духовну Місію стала Україна. Вона є Центром Світу. Про це і говорив Олесь Бердник у 1995 році, демонструючи горстку землі та грамоту від Махатм Щамбали. Бердник повідомив, що Духовна Місія переходить з Москви до Києва, тому що все культурно-ментальне підгрунтя, яке так чи інакше хоч якось тліло в СРСР (фільми, книжки, організації, деякі сторони комуно-ідеології, які так і не змогли перекрутити), до 1995 року в Росії повністю анулювалося і почало замінюватися бандитизмом та гламурщино. Після заяви Бердника і відбулося чергове переформатування історії
http://kharakternyk.in.ua/forum/viewtopic.php?pid=6950#p6950
http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:DNdK90n1kQ8J:man-with-dogs.livejournal.com/795509.html+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=firefox-a
"
о, аватарка одного користувача нагадала мені бачений кліп у (початку літа) 2011 який саме сподобався назвою:" Маленька перемога", коли я мріяв про Великі ;)
але знаєте - кожна нація, спілка чи духовна група вважає себе "духовно-відроджуючою" для світу - в залежності від інформаційного вакууму. Про України только ніхто не знав - бракувало піару, і навіть підтверджень тому що "Зоряний Корсар" в свій час було видано на 26 мовах світу я ніде не знайшов.(http://www.umoloda.kiev.ua/number/369/171/13316/)
вот і виникає питання - де Бердника читали ще, крім у Ватикані?
Повна версія "Терновго вінця України", вивішена мною в електронний вид в 2011, тут: http://chtyvo.org.ua/authors/Berdnyk/Zoloti_Vorota_zb/
http://chtyvo.org.ua/authors/Berdnyk/La_Confrerie_Etoilee_fr/
і додам дві музички з тих часів, навіщо я "по-звичному" піаром духовного вкладу України займався ;)
просто да, будучи на момент 2010-осені 2011 у "західній матриці" розуміння-сприйняття ситуації і ототожнення світу з Україною я не чекав "удару в бік", а вони виявилися КАРМІЧНІ - сімейні, тобто, по ближньому а не далекому кругу до якого я весь цей час устремлявся. Вот і присвятив 2013 ий рік перекладу свого досвіду на ВІДСТАЛИЙ досвід російський, завдяки "перемогам" на духовності по-західному? І що? У символічному плані - перемога за перемогою, але життів це не варте, бо можна було би обійтись. Мабуть, тому що я не сприймався як частина держави яка сама здатна себе героїчно боронити у законний, чесний і шанобливий спосіб, не так як ті провокації, що були звернуті проти наших громадян, хай скільки смішними і мальовничими (анімешними) персонажами вони видаються для старших братів-слов'ян, спокушених масштабом, одним словом, ті ж самі русські що і ми, тільки попорчені кращим піаром-зомбуванням наочною фізичною дійсністью №)
: Re: http://stefan-blog.livejournal.com/506950.html
_) "про те як весело перемагати позитивом"
Степан Храбров
09.10.09
Primus - The Devil went down to Georgia
http://video.google.com/videoplay?docid=-6004633472479147565
з видаленого:
23.07.11
Пользователь stefankhrabrov.blogspot.com (ext_244713) ответил на комментарий, оставленный пользователем promonaut (promonaut) :
" Підтримуємо: геть москальських окупантів з Грузії! "
Ответ был таким:
" Тема: такий прикол вже був :ПОКАЗІВАЮ
http://s60.radikal.ru/i169/1107/6e/768ab465efbd.jpg
а про Гесса є тут: http://petro-o.livejournal.com/223755.html?thread=1680139#t1680139 у мультику
щось схоже було тут:Є)
якщо в них по планах (і, можлио, ці документи теж коли-небудь розсекретять, бо до твого запису: http://promonaut.livejournal.com/391641.html ніхто просто так не гине, особливо, @герої@ (5-ого левела :) сталін мав хитро напасти з гітлером на "світовий імперіалітат", але чогось в останню мить давнього друга обламали: http://multikonline.ru/anime-online/1721-stalnojj-alkhimik-zavoevatel-shambaly.html
Ну, можливо, Гесс вчасно зрозумів таку витівку і втік до більш "крутіших" хазяїв, до яких колись і сам належав, доки не зрозумів що ніякого "нацистського миру" не буде і хазяї просто "підставлять" Гітлера під свої інтереси: http://viper-ns.livejournal.com/108233.html?thread=4558025#t4558025
що спільного між "Тетрадью смерті" і Гітлером? - Обидва - претенденти на світову владу, щоб змінити світ з благородних, роме("е"?)нтичних мотивів, забувши про карму.
а Сталін не такий ;) Він знав, на що працював, при тому що "німці" його сплутали зі "своїм", в свій час, як і Леніна, який за масонські гроші зробив антимасонську революцію )
до речі, діалог не довелось шукати, бо він чомусь зберігся в "Щоденнику" у чьорнетці )
("деаф кнайт" - "лицар смерті" чи "мертвий лицар" - строка що лізла з позаучора як прочитав - "співпала" вже коли побачив новину про ГЕсса Ж)
Сцена 2
Кабинет Гиллеана. Всюду книги: на полках, на столах и просто пачками на полу. За рабочим столом сидит Гиллеан, что-то пишет в огромной книге и напевает себе под нос песню.
По диким степям Ансалона,
Где гномы засели в горах,
Хобгоблин, судьбу проклиная,
Тащился с сумой на плечах.
Вот гоблин подходит к Тарсису,
Но город он не узнает.
Там, где плескалось широкое море,
Крестьянин корову пасет...
Входит Паладайн, Гиллеан его замечает.
ГИЛЛЕАН (не отрываясь от книги): Привет, Полли!
ПАЛАДАЙН (сухо): Не называй меня Полли.
Г: Ладно, брат, не обижайся. Чего ты хотел?
П(не зная, как начать): Видишь ли, Гил... Я тут долго думал, и мне кажется...
Г(снова уткнувшись в книгу): Мочить козлов!
П (ошарашенно): А? Ты это о чем?
Г (отложив перо): Ты хотел сказать, что смертные перестали нас уважать, что они ударились в разврат, возносят себя до уровня богов, строят храмы собственному тщеславию и приносят в них человеческие жертвы? Так?
П: В общем, да. Я хотел узнать, что ты обо всем этом думаешь?
Г: Я и говорю, МОЧИТЬ
КОЗЛОВ! Устроить им лет пятьдесят засухи или потоп, или эпидемию.
П: (застенчиво): А как насчет метеорита?
Г: Гениально! Жахнуть так, чтоб пол-Ансалона под воду ушло, чтоб на месте воронки вечный водоворот, чтоб море вокруг было мутным от поднятого ила!
П: (с тревогой глядя на брата): Откуда такая жестокость?
Г: Не обращай внимания, у меня сегодня день склонности к злу. Для поддержания общего баланса.
П (облегченно): Ясно.
Г: Кстати, слышал анекдот? Поймал как-то Рейстлин джинна для опытов. Смотрит, а джинн какой-то вялый попался, мелкий. Решил отпустить. Ну, джинн ему и говорит: «А как же желание?» Рейстлин подумал и отвечает: «Ладно, загадывай!» (Гиллеан смеется, смотрит на Паладайна.)
П (с каменным лицом): А кто такой Рейстлин?
Г: Так, маг один из будущего, далекого будущего. Я же все-таки провидец. (Неестественно смеется, в сторону.) Придет время, узнаешь, кто такой Рейстлин.
П: Значит, ты одобряешь... Насчет метеорита?
Г: Полностью одобряю.
П: Ладно, пойду посоветуюсь с сестрой. Это ведь и ее мир.
Г: О'кей.
(Паладайн собирается уходить.)
Г: Кстати, брат. Зря ты так с Сотом. Ну, подумаешь, убил кого-то, кого-то соблазнил. Зачем же сразу на человека ярлык вешать «предатель, клятвопреступник».
(Паладайн бормочет что-то невнятное и уходит.)
Г (один): Намучаешься ты с этим death knight'ом. Я ж все-таки провидец (неестественно смеется). "
бонус: https://www.facebook.com/notes/stefan-khrabrov/власні-твори-гобліни-в-моїй-квартирі/166293983425941
Basement Jaxx - Take Me Back To Your House
З особистої переписки (Vkontakte.ru):
"Евгений, mag, ты же понимаешь в чём тут дело? Сейчас ни много ни мало решается, на чьей стороне будет Украина в грядущем глобальном конфликте.
Если ты мог заметить, последнюю премьеру Мадагаскара первой начали в Украине (а следующую мульт - "Лапы и шнуры", ребята тоже намерваються снять именнв Украине)....Пригласили девушку в БО-моНД, какие-то иностранцы пообещали пиарить имидж Украины вместо нашего закордонного ведомства...А тут ещё украинка в мировом плейбое победила (и Хью Хефнер надел вышиванку :) )...хотя, скажу тебе, не очень...
Сейчас во всю з-за границы пиариться (создается "узнавание") имидж Украины, чтобы использовать её в грядущей информационной кампании (-войне)..а потом ещё и вооруженной, как Грузию...(только на зарубежных телеканалах её и показывают, хотя я не доверяю ни одной стороне-участнице конфликта)...
То есть - планы далеко идущие, и главный козырь - рассорить братние народы...если Россия прекратит делать то же самое, возможно, у нас ещё будет счастливое будущее вместе...содружество не на территориальной основе, а духовной..."
інформація про группу:
"Basement Jaxx started in Brixton, South London in 1994, where they held a regular night club called Rooty, the namesake of their second artist album. In 1999, the group released their first full length album, Remedy to wide acclaim. Remedy includes the single "Red Alert", which was featured in the film Bend It Like Beckham and commercials including Nickelodeon and Coca-Cola. Other singles on this album were "Jump N' Shout", "Bingo Bango" and "Rendez Vu", which is Basement Jaxx's highest UK chart entry to date at number 4.[1] Basement Jaxx also released Jaxx Unreleased, a compilation of b-sides, remixes and other assorted material, in 1999."
Це - Вам. Сподіваюсь, сподобається.
Особливо, фінал ;)
P.S. Аще - тут: "очi чорнi, очi страснi..."