Кліпи й пісні розділені посередині й переставлені до інших пісень й кліпів.
вообще, як відкрив наприкінці 2009-початку 2010 епоху велікіх превозмоганій - так до нормального існування не повернувся. Просто тому що подієвість стосувалася здебільшого психічного світу блогу - тому і більшість часу з тих пір як щось написав - минула у розчавленні (не розчаруванні) від насталих ефектів особисто для блогу опісля: найяскравіші спалахи значущості закінчились у збиранні себе докупи у сірому і безсенсовому вимірі (перепрошую, у реальному житті) одночасно чуячи (чуттєво осмислюючи) кармічні зміни після моментів «виборів» і «позицій» коли треба було вирішити за все своє життя - куди далі рухатись (тобто, да, ми все про один і той самий рік говоримо, а саме три місяці, що передували підірваному чепігами військскладу у болгарії, замінованому у чехії коли я якраз у психушці лежав з чарівними просвітленськими ефектами,ги-ги. Але ніде-нiякого відношення особисте життя блогу з цими подіями не мало, хоч як провідчувало наперед що кудись влізло у самий драматичний момент, особисто для себе, серпня-2011. Через вісім діб після дня народження життєвий шлях раптом вибухнув, але, по всій видимості, «значні успіхи» всосало в гравітаційну яму, бо не може в нормальному суспільстві існувати таких успіхів як прозріння). 2012-й провів в очікування, геймлячи український постапокаліптичний проект по мотивам стругацьких[надлишкова частина], до чого після «дорослого серйозного епохального життя» дійшов (деградував,тобто,в порівнянні з планкою самодеструктивного активізму 2006-2007) тому, що помітив позитивні оцінки іноземців цієї гейми у своїх відеопроходженнях, хоч і дивно було оцінювати цей графон опісля чужих відеопроходжень «Метро-2033». І лише на початку 2013 раптом забриніла якась нова пригода з енергіями у голову, що переплутало письменницький стиль (блін, я не помічав шо настільки нечитабельний) й заспамило усе шо можно, аж до того дійшло шо боти по конспірологічних спільнонатах радили не страдати херньой, а женитись. Але поза психами у блогах й фейсбуці продовжував працювати кур'єрсько-читацьким життям (скіки всього за 10 років перечитав, причому, в основному вітчизнянного художньо-фантастичного), в очікуванні що життя саме кудись приведе. Як видно далі з того життя, що вів поза блогом - нікуди[*] [перегравання пришлих уроків, римейк ідіотських жизніопісаній онлайн (так і знав, що зустріч з «апокаліпсисом» на якомусь відтинку життєвого шляху так просто не минеться)]. В тім, мабуть, і прикол.
тут мало б бути ще якесь глупобокомисленне відео-відсилання,
Black Eyed Peas = Halfway, є на ютубі за 21 січ. 2010 р.
але це вже зовсім попса, непонятно шо хотів сказати цим наївний молодий автор. Тому обмежуся запланованими п'ятьма відеовіконцями