Чеський Крумлов. Ворожіння на п’ятьох пелюстках троянди
Троянда з п’яти пелюсток? В унікальному містечку Чеський Крумлов можна побачити ще й не таке!
«Живе» Середньовіччя, привиди, таємниці, містика. Лишається тільки поворожити на трояндових пелюстках.
1-ша пелюстка. Що унікального в Чеському Крумлові?
Усе! Так, усе старе місто під охороною світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Магія чаклунства у Крумлові скрізь. Зачаровує кожен(!) марципановий будиночок, крива вуличка і закапелок.
Казкове містечко затишно вмостилося між петлями хитромудро сплетеної річки Влтави.
Вона тричі (!), вигинаючись, оточує будинки зусібіч. Чи є ще таке десь у світі?
Навіть назва «Крумлов» з німецької (до Австрії якихось 40 км ) тлумачиться, як «кривий, вигнутий». Загалом Крумлову оригінальності не позичати. Його перший володар Вітек (1240-1302) поділив свої володіння між п’ятьма синами (звідси і п’ять пелюсток троянди).
Вітек не мав нащадків, тож усе майно перейшло до родичів із сусіднього міста Рожемберк. Їм Крумлов і зобов’язаний неймовірною популярністю свого символу - п’ятипелюсткової троянди. Рожемберки, «володарі троянд» - наймогутніший після короля рід - правили містом аж три століття поспіль (1302-1602). Тому сьогодні троянди у Крумлові скрізь - на будинках, сувенірах і навіть... на каналізаційних люках!
Апогей трояндового буйства - середньовічний «Фестиваль п’ятипелюсткової троянди» (17 червня). Кажуть, хода нічним Крумловом зі смолоскипами - фантастичне видовище!
Згодом Крумлов належав Егенбергам (1622-1719), потім Шварценбергам (1719-1940). (Цікаво, що нащадки останніх не загубилися і сьогодні - Карл Шварценберг міністр закордонних справ Чехії.)
Утім, з часом Шварценберги втратили цікавість до своєї резиденції. Але саме це - як недивно - і врятувало Крумлов від перебудов. Навіть під час Другої світової війни тут було тихо-мирно. Місто ніби законсервувалося. Тож сьогодні - це «живе» Середньовіччя!
Чого вартий тільки костел Святого Віта, 1317 р. Перлина міста!
Неподалік - майдан... так і кортить сказати «Ратушний». Насправді - «Згоди».
Посеред майдану, як і в багатьох інших європейських країнах - чумний стовп.
Напроти - центральне туристичне бюро і музей... тортур. Також можна зазирнути у тутешній монастир міноратів (XIV ст.), ієзуїтську колегію, синагогу, костел святого Йошта, 1334 р.
У його вежі - дуже колоритний музей маріонеток.
Ляльки на мотузках - тутешній сувенір. Крім музею музею, вони мало не в кожній крамничці. А скільки колориту в крумловському райончику Латран,..
...який притулився під боком коло другого за величиною в Чехії... замку!
Він незвичайний цей замок, утім на щось звичайне в Крумлові годі сподіватися. Скеля над швидкою Влтавою майже непомітно переростає у стіни. Зверху це неприступна фортеця, а всередині - замок із казки. Його утворюють п’ять дворів. На першому,
...як і годиться, були побутові приміщення: конюшні, пивоварня, кузня, помешкання для челяді. Тут і сьогодні грають середньовічні музики,..
...галасують торговці крамом і всі ремесла - на показ.
- Ведмеді, ведмеді! - раптом кричить малий.
І ми, мов діти, біжимо на міст. Тут повний ажіотаж над... ведмежим ровом! Щоб дістатися до другого замкового двору - треба пройтися мостом над ровом з ведмедями.
Розводять їх у Крумлові вже кілька століть не просто так. За легендою Вітек (перший володар міста) веде свій рід від римлянина Романа Орсіні - представника одного з наймогутніших родів Італії. Прізвище «Орсіні» - щось на зразок українського «Медведенко».
Звідси і любов до ведмедів у Крумлові. Хоча вона не завадила встелити шкурами клишоногих мало не всі замкові покої.
Другий двір вражає вежею. Усім вежам вежа!
Видно її ще з околиць містечка,..
...а з неї - всі околиці!
А от серце замку «Верхній замок» - на третьому і четвертому дворах.
Тут особливо вражають стіни у «тривимірному розмірі». Здається, що це складна архітектура, а це лише... умілі руки майстра і фарба!
Але, але!.. Унікальності не закінчуються! Перша - Плащевий міст. Приголомшує ще там, внизу, коли тільки-но підходиш до замку.
І мостом назвати його важко. Колись величезне провалля перетворили на вдалий елемент декору, який з’єдну двори замку.
Справді, чимось скидається на римський акведук. На ньому туристів, хоч греблю гати! А вона, до речі, тут-таки - внизу. На «акведуці» варто зробити паузу і просто помилуватися...
...і річкою з греблею,..
... і містом.
На п’ятому дворі - суцільні розваги! Предмет особливих гордощів - ретельно доглянутий класичний англійський (!) парк з алеями,..
...каскадами фонтанів,..
...золотими рибками і вазами з вапняку.
А який же тут несказанно гарний замковий театр (1680)! Ця унікальність немає світових аналогів і, головне, театр чудово зберігся до наших днів! Шкода, що в замкових покоях категорично заборонено фотографувати. Вражають дерев’яні інструменти для імітації грому чи стукоту копит. А про «нутрощі» під сценою годі й говорити!
...Отак вештаєшся вуличками і дедалі більше дивуєшся цьому барвистому Середньовіччу.
Але на тлі старовини дивують химерні речі... Які? Для відповіді смикаємо...
...2-гу пелюстку. Що модернового у місті, якому «за 800»?
Рафтери, велосипедисти і байкери! Це тутешня «релігія».
Прокат човнів тут усюди.
А куди не йдеш бачиш, як сплавляються цілими родинами.
Веселі рафтери, пропливаючи коло натовпу на березі, завзято гамселять веслами по воді, а з гурту їм енергійно махають у відповідь. Нерідко човни перекидаються.
Для мокрих нещасливців лунають підбадьорливі вигуки з берегів. Повна гармонія.
Покручені вулички заповнюють велосипедисти з візочками-хатками-рюкзачками для найменших членів велосипедного екіпажу. Поруч затягнуті в чорну шкіру байкери зі стальними друзями-мотоциклами. На тлі якогось середньовічного марципанового будиночка ці жорсткі «реальні кабани» справляють невимовне враження. Віддалік діти скачуть,..
...лазять і гарцюють по суперсучасних технолабіринтах...
...на дитячих майданчиках середньовічного міста.
Щоб більше переконатися, що Крумлов - це місто контрастів, можна долучитися до тутешнього авангарду в «Центрі мистецтв Егона Шале» (вул. Широка, 71). У відомого віденського художника Егона Шале мешкала у Крумлові бабуся. Тож вдячний онук, гостюючи перед Першою світовою війною, залишив місту ще й оригінальну спадщину. А скільки модернового приховують давні середньовічні підвали старого замку!
А ще своєрідним відкриттям став ажіотаж навколо улюблених ще зі школи олівців, гумок та іншої канцелярської всячини «Кохінор». Виявляється, тутешній край - батьківщина цього бренду (а точніше за 25 км від Крумлова у місті Чеські Будійовіце).
Атож, Крумлов схожий на енергійного дідка в джинсових куценьких шортах.
Він завзято запрошує у гості купу націй. Добра половина яких - японці у незмінних капелюшках з парасолями. Вони слухняно ідуть за гідом і зникають між крамничками, пансіонами у загадкових вуличках.
От з чим, з чим, а із загадковістю у Крумлові завжди було все до ладу. Отож, відриваємо...
...3-тю пелюстку. Як щодо легенд, містики і привидів?
Куди ж без них у Чехії! Тільки в Крумлові їх кілька. Чого варті розповіді про... тс-с-с... привиди ж бо... Так от одна з легенд розказує про двох охоронців, що 1723 р. охороняли соляний склад.
Але на біду посварилися через гру в карти та й повбивали один одного. Тепер у будинку ночами чути звуки боротьби, крики, передсмертні стогони.
Другий крумловський привид - донька цирюльника Маркета Піхлерова. Кохана незаконно народженного сина короля Рудольфа ІІ - Юліуса де Астрія. Останній був несповна розуму, тож під час чергового нападу хвороби убив дівчину. Так у XVII ст. у Крумлові з’явився ще один привид.
Але «найживіший» з усіх тутешніх привидів - Біла Пані. Вона теж має реальний прообраз - Катерину (ім’я при хрещенні Перхта) Рожемберську. Належала вона до знатного роду Рожемберків.
Померла у 1476 р. Її батько Олдрідж геть збіднів і вирішив зарадити біді, видавши доньку заміж за багатія. Та от халепа - Ян Ліхтенштейн, з яким одружилася Катерина-Перхта, теж бідував, але вміло це маскував. Кожен думав про іншого, що той заможний. Жертвою стала Перхта. Зрозумівши після одруження, що весілля не зарадило ганебному фінансовому становищу, Ян всю лють став зводити на дружині.
Тільки помираючи попросив прощення у Перхти, але та відмовила. «Тож будь ти проклята!» - з пересердя вигукнув він. Дружина пережила чоловіка лише на кілька років. Утім, одразу після її смерті у замках Південної Чехії зненацька стала з’являтися жінка у білому. Кажуть, що її бачили навіть кілька років тому в сусідньому містечку Тржебонь під час реконструкції замку.
...Мурашки по шкірі? Значить час «на пиво». І світ стане веселішим!
4-та пелюстка. Як влаштувати свято для шлунка?
Запросто! Воно тут мало не скрізь. Пиво - це окрема пісня. А от перше що впадає у вічі - безліч легких перекусок.
«Замерзліни», тобто морозиво - найкращий порятунок у спеку. Справжній витвір мистецтва на три поверхи.
- А давайте, - просить малий, - ще ці тістечка спробуємо!..
Замовляємо одразу всім. Аякже, такі товстеньки-товстенькі тістечка - ідеальний варіант для перекуски на вулиці.
Аж раптом виявилося всередині вони... порожні! Це було перше знайомство з популярним чеським «трдлом» - «дурнем».
Шматок здобного тіста намотується на трубку, пропікається, знімається і обвалюється у мігдалево-цукрових крихтах.
Усередині він порожній. Справді, надурили. Але ж які смачні ці «дурні»! Та ще й на дурничку (коштують відносно недорого). А яка смакота тонесенькі круглі вафлі з начинкою всередині. Це теж своєрідна візитка Чехії.
Важка артилерія - ресторації. Сказати, що тут вони на кожному кроці - нічого не сказати. Але найперше спокушають заклади коло води:
...«Удвох Марій» (вул. Паркан, 104), «Паркан» (вул. Паркан, 102). Таких тут безліч, дякуючи вертлявій Влтаві. Один з них - «Крумловський млин» (вул. Широка, 80).
Кухня смачна, але передусім ресторація «бере» своїм оригінальним інтер’єром. У ньому, здається, є все, починаючи від трактора,..
...авто і...
...закінчуючи старим касовим апаратом. Склалося враження, що просторий заклад орієнтований передусім на великі групи туристів. У меню навіть - комплексні страви.
Але найбільше «пробрав» «Добряк» (вул. Широка, 74).
У назві все - і невимовно добрі страви, і по-домашньому добрий дворик з вогнем-мангалом, і...
...огрядний кухар з пишними вусами (геть чисто «Добряк»!). Він готує замовлену страву одразу при вас, спритно орудуючи коло вогню.
От не даремно кажуть, що можна дивитися безупину на воду, вогонь і на те,.. як працює інша людина!
...Потягуємо пиво з високих бокалів з білою піною - легкою, повітряною, мов крем на губах, і... голова повільно «пливе». Ні, вона просто йде обертом! Від кількості пивних сортів. Навіть, якщо ти не «пивна душа» і не біса не тямиш у пивному смаку - де-де, а в Чехії на пиво все одно спокусишся.
Що нам було відомо про сорти чеського пива? «Старопрамен» і «Велкопоповицький козел». Та ще популярний за радянських часів «Будвайзер». У самій Чехії від кількості сортів губишся. Так були готові, знали... Але...
Побачине приголомшило! Відчуваєш себе повним невігласом. Хоча у цьому є і позитивний момент: на вас чекає смачна і приємна дегустація-навчання - від легкого до міцного пива, світлого до темного. А вже назв... «Егенберг», «Модра гвезда», «Повсталець», «Черна Тереза», «Петр Вок», «Бероунський медвідь», «Сім куль». Те, що запам'яталося непосвяченим у пивні таїнства.
Глибше зануритися у цю таємницю можна, відвідавшити крумловську пивоварню. А ще батьківщину улюбленого пива «Будвайзер» - пивзавод у сусідньому місті Чеське Будійовіце. Чого-чого, а оригінальності...
...Крумлову не позичати. От, приміром, назви. Про них розкаже...
...5-та пелюстка. Яке воно життя у «Мишачій дірі»?
Тобто у готелі... з такою назвою! Враження гарантовано! Після «Мишачої діри»..,
...«призове місце» посіла кав’ярня «Дві вдови». Навіть фотографувати вивіску, не те, що заходити не кортить. Хоча цілком імовірно там непогана кухня та інтер’єр. Продовжує список «кав’ярня-привид» «Біла пані».
Ще можна посидіти просто «У баби».
А ще одна родзинка з приводу чеської мови. Якщо вловлюєш знайомі слова і гадаєш «О, майже все зрозуміло!» - підстерігає прикра халепа. Рідні слова мають не те, що інше, а часом геть протилежне значення. Мозковий штурм: відгадайте, що таке «рижик»? Але спершу скажу, що «паркан» - це не звичний для нас елемент огорожі, а «рів». «Позор» - «увага». «Главний на дразі» - це не «центр міста», як подумали ми, а «залізничний вокзал». Ну, а «рижик» - це не гриби, а... м’ясо! Зокрема, шніцель.
Отож, Чеський Крумлов сюрпризи гарантує. І до ворожки не ходи!
У записничок туристу:
Розташування Чеського Крумлова: місто зручно розташоване на перетині туристичних шляхів - Прага (170 км), Відень (250 км), Мюнхен (290 км).
Готель: Пансіон «Krumlov». Вартість: номер на трьох за 7 днів зі сніданком - 416 євро. Власна безкоштовна стоянка для машин, дитячий майданчик. До старого міста 5 хв. ходу.
Обід на трьох у рестораціях: приблизно 30-43 євро.
Ціни до палацу на трьох: цінова політика залежить від оглядових трас - 12 євро, 20 євро на трьох і т. д.
Сайт міста: http://www.ckrumlov.info/php/ru/
Залишайтеся! Поїдемо далі - подивимося, що там за брамою Чеського Крумлова!
Подорож «Україна-Угорщина-Австрія-Чехія»:
Прага в мініатюрах - мініатюри в Празі
Що там за брамою Чеського Крумлова?
Угорщина. Казка про живу воду, або Нестоличні купальні країни