ПРИкарпаття - ЗАкарпаття. Частина 1 - Косів і Шешори
У передчутті травневих свят згадався маршрут 2007 року, який, можливо, комусь стане у пригоді. Адже саме на початку травня дві важливі туристичні події: Міжнародний фестиваль-етноеволюція у Космачі на Прикарпатті (1-3 травня 2009 р.) і цвіт нарцисів у долині коло Хуста на Закарпатті.
Це основна мета нашої автоподорожі. Але, крім цього, в тутешніх краях ще стільки всього неймовірно цікавого! А ви бачили «Морське око», їли гуслянку і «"Шеризьку тайну" - кремзлик з м’ясом»? Якщо ні - і вам ці фрази навіть ні на що не натякають, тоді пряма дорога в Карпати і з обох боків: Прикарпаття- Закарпаття.
Наш основний маршрут: Косів- Космач- Хуст-Синевир- Мукачеве-Кам’янець-Подільський.
Починаємо із Прикарпаття. Серед весняної зелені вітер уже справді «зелений», тому разом з ним - на Житомирську трасу. Потім звернули на Хмельницький - тиху, давно випробувану і майже без машин дорогу через Любар-Старокостянтинів. Коли всі вирушають на свята з Києва і на трасах повний трафік, їхати безлюдною дорогою у досить непоганому стані - одне задоволення. Минаємо Чернівці, а звідти на Косів. Що далі, то гуцульського колориту більше. У голові починають роїтися-крутитися уривки з коломийок. За цим усім не второпали, як в’їхали в саме місто.
Косів - мистецька столиця Гуцульщини
Місто засновано ще 1318 р. Легенда розповідає, що перший поселенець звався «Кос». Звідси й назва - «Косів». Одна з його головних туристичних прикмет - косівський базар, на якому можна стати щасливим власником практично будь-яких виробів декоративно-побутового мистецтва Гуцульщини. І що найголовніше - придбати їх особисто в майстра, який і виготовив ці дива, на які ви так спокусилися. Але для цього і, якщо хочете застати великий вибір, треба встати рано-ранесенько і о 6-7 ранку вже бути на базарі. Тоді фортуна вам посміхнеться:). А маєте бажання - відвідайте музеї народних майстрів прямісінько у їхніх помешканнях у Косові. Приміром, родини Корнелюків, вул. Гоголя, 26, тел. (03478) 2-01-02.
За останні роки Косів набрав поруч з гуцульським колоритом європейської елегантності - з’явилися численні яскраво-строкаті вітрини ошатних бутіків, чимало кав'ярень і ресторанчиків. Однак що далі від центру - то більше зелених живоплотів замість парканів, чепурних хатинок, що створюють невимовно-затишну атмосферу прикарпатського містечка. Словом, мистецтво тут у всьому. Навіть у вузенькому плетиві вуличок, що вибігають просто до гір.
От саме на ці гори взимку з’їжджаються усі охочі до гірських лиж - Косів знаменитий і як гірськолижний центр.
Більше ніж кілька поверхів у будинках не побачиш. Адже гори, хай навіть такі давні, як Карпати, все-таки сейсмічна зона. Поміж цим усім в’ється вертлява гірська річка Рибниця, що спадає невеликим дзвінким водоспадом - Гуком. Можна піднятися на гору Міську (просто у центрі міста, тому й "Міська"). Там оглянути залишки валів оборонного замку і помилуватися краєвидами Косова довкола.
А ще Косів, то мікс кількох культур, тому тут збереглися дуже давні єврейські кладовища.
На одному з них, до речі, поховані видатні представники іудаїзму. Тож до Косова з’їжджаються євреї з усіх-усюд. Також Косів - це колишній центр солеваріння. І все це розмаїття у маленькій затишній гірській «чашечці».
Втім духовний харч ніколи не завадить підкріпити матеріальним. Адреса чудових етнічних харчів: «Гражда» або «Колиба» в с. Соколівка коло Косова - хвилин 10 машиною від міста. Ви скуштуєте гуслянку (щось на зразок кислої сметанки), бануш (каша з кукурудзяного борошна), бринзу (овечий сир), форель з гірської річки, вареники з гірськими ягодами, чай з гірськими травами. Смачн-о-о-о!
Усе ще більше смакує в автентичному інтер’єрі...
...під звуки гуцульської музики, яку господар пан Василь, їздячи карпатськими селами, записував сам. Якщо тепло і сонячно, є гарні альтанки біля «Колиби» над гірською річкою. А навкруги полонини. Краса! А ще можна побродити-повештатися по підвісному місточку над гірською річкою дорогою від Соколівки до Косова.
Детальним знанням готелів похизуватися не можемо - жили у друзів. Вони радили базу «Байка», де в клітках на подвір'ї навіть живуть ведмеді. А взагалі вибір є. Ось ще декілька з можливих варіантів - усе залежить від особистих уподобань і товщини гаманця.
Шешори і «Гуцулка Ксеня»
Якщо ви опинилися у Косові, то однозначно варто заїхати у село Шешори, що приблизно за кілометрів 8 від міста у бік Яблунова. Чим воно славне? По-перше, то дивовижно-мальовничим, одним з найкрасивіших у Карпатах, водоспадом на річці Пістинька практично в центрі села. Власне, водоспадів є два: більший тече нижче і спадає приблизно з висоти 4-5 м, менший - з висоти 2 м.
У камінні, по якому тече річка, добре помітна лава вулкана, що застигла. А над бурхливою водою нависають здоровенні каменюки. По меншому водоспаду можна налазитись досхочу, втім, як і кругом у горах, обережність не завадить.
А довкола, як і годиться карпатському селу, гори - хребет Брусний, Пасічний, Радул, Млаки, Кормитура, Росохата, Кінь. Кожна з них має свою історію.
По-друге? Славні Шешори «Гуцулкою Ксенею». Краса довкола,..
…тому й не дивно, що саме тут у 1932 р. народилася всіма улюблена популярна пісня. Звичайний студент Роман Савицький написав її для місцевої красуні-гуцулки.
Ну і по-третє, яскрава самобутність тутешньої природи зачаровує досі - влітку тут проходить популярний останнім часом Міжнародний фестиваль етнічної музики «Шешори» (йдучи селом, мимоволі натрапили й на готель з однойменною назвою - «Шешори», тел. (03478) 5-85-45).
Якщо вже зайшла мова про фестивалі, то…
Залишайтесь. Поїдемо далі - на Міжнародний фестиваль-етноеволюцію високо в гори у Космач!
ПРИкарпаття-ЗАкарпаття
Фестиваль-етноеволюція у Космачі
«Долина нарцисів» коло Хуста і Синевир
Мукачеве і Кам'янець-Подільський