Як зробити смачну hand made карамельку і лоліпоп
Льодяники «півники» на паличці - пам’ятаєте? Сьогодні «крилаті» солодощі з радянських часів стали модними карамельками і лоліпопами. Більше того, їх виготовлення перетворилося на справжнє видовищне шоу. Побачене вразило: цукерки ріжуть, обдувають вітром, гамселять, підвішують на гак і рубають.
Стати глядачем солодкого шоу є можливість у центрі Кракова, у маленькій «смачній» крамничці «Ciuciu Cukier Artist». Звичайно, можна зайти і просто придбати цукерки. Однак побачити таїнство їх створення одразу за прилавком, за склом... Хто ж відмовиться?
...Нарешті, почалося! Дві дівчини виносять чималеньку каструлю з готовим гарячим цукровим сиропом. Додають у нього грушеву есенцію. «Робимо “грушеву” карамельку із сердечком на зрізі», - пояснюють дівчата.
А потім по-зрадницьки виливають це тепле варево на холодний кам’яний стіл. Аби швидше застигало.
Притрушують зверху лимонною кислотою, щоб додати кислинки до солодкого. Все діється на очах у глядачів. І все їм пояснюється.
Далі кілька різнокольорових, як тут запевняють, натуральних барвників - і напівзастиглий пласт ріжеться, наче папір. «Традиційний спосіб, без машин, солодощі ми виробляємо вручну на основі технології XVII - XVIII ст. на малих фабриках», - ведуть далі дівчата. Озираюся - крамничка, справді, ду-у-уже маленька.
Недаремно вона позиціонується як «найменша y світі фабрика цукерків». Токі собі кільканадцять солодких квадратних метрів Кракова.
...І от вже два кольорових кавалки теплої м’якої маси готові.
Третій, білий, дівчина починає завзято гамселити-закидати на залізний гак. І це вже не шматок, а довга «мотузка». Це окреме шоу.
Зрештою, цукрове вариво стає сніжно-білого кольору.
Далі формують різнокольорові заготовки до цукерок. Деякі з них обдувають холодним повітрям з вентилятора, аби швидше застигали. Розгледіти делікатні з тендітними візерунками карамельки у цих дебелих і незграбних шматках важко. Звідкіля береться гарна цукерочка? Досі незрозуміло.
І от починається найцікавіше. Шматки теплої маси розтягують. Власне, вона сама «стікає» донизу, коли її піднімають над столом.
Кілька рухів ножицями - і тонкі цукеркові «спагетті» готові.
А далі? Нарубайте собі карамельок зі «спагетті» скільки заманеться! Усе перед очима: гарно, смачно, незвично.
Робляться вони швидко: за 30-40 хв. А їдяться ще швидше. Теплі цукерочки просто тануть у роті. Як ми зрозуміли, карамельки з хитромудрими візерунками - найвищий тутешній пілотаж.
З інших ще теплих «спагетті» дівчата за лічені секунди накручують лоліпопи на паличках.
Навіть залишки теплої маси не пропадають. Усе до формочок. Таке собі безвідходне виробництво.
Хвилина-дві. І один із символів Кракова - дракончик - готовий. До речі, тут кажуть, що майже всі солодощі, які продаються у крамниці, зроблено саме на отаких відкритих показах.
Можна вдосталь вибирати кольори, вигляд і смак - «до вибору, до кольору». Дуже гарно і смачно. Чи натурально? Занадто вже приголомшливо виглядають «контрастні» цукерки - увесь кольоровий спектр.
Але про це тут якось не думається. Навіть якщо не любиш солодке - важко стриматися. Хоча і ціни невельми солоденькі, кусаються.
Однак сам показ, треба віддати належне, напрочуд видовищний. Заради власних спогадів про дитинство сюди варто зазирнути. Запхати карамельку за щоку. І помандрувати далі.
Адреси солодкого місця:
Krakow: ul. Grodka, 38.
Zakopane: ul. Krupowki, 13.
www.ciuciukrakow.pl
Стати глядачем солодкого шоу є можливість у центрі Кракова, у маленькій «смачній» крамничці «Ciuciu Cukier Artist». Звичайно, можна зайти і просто придбати цукерки. Однак побачити таїнство їх створення одразу за прилавком, за склом... Хто ж відмовиться?
...Нарешті, почалося! Дві дівчини виносять чималеньку каструлю з готовим гарячим цукровим сиропом. Додають у нього грушеву есенцію. «Робимо “грушеву” карамельку із сердечком на зрізі», - пояснюють дівчата.
А потім по-зрадницьки виливають це тепле варево на холодний кам’яний стіл. Аби швидше застигало.
Притрушують зверху лимонною кислотою, щоб додати кислинки до солодкого. Все діється на очах у глядачів. І все їм пояснюється.
Далі кілька різнокольорових, як тут запевняють, натуральних барвників - і напівзастиглий пласт ріжеться, наче папір. «Традиційний спосіб, без машин, солодощі ми виробляємо вручну на основі технології XVII - XVIII ст. на малих фабриках», - ведуть далі дівчата. Озираюся - крамничка, справді, ду-у-уже маленька.
Недаремно вона позиціонується як «найменша y світі фабрика цукерків». Токі собі кільканадцять солодких квадратних метрів Кракова.
...І от вже два кольорових кавалки теплої м’якої маси готові.
Третій, білий, дівчина починає завзято гамселити-закидати на залізний гак. І це вже не шматок, а довга «мотузка». Це окреме шоу.
Зрештою, цукрове вариво стає сніжно-білого кольору.
Далі формують різнокольорові заготовки до цукерок. Деякі з них обдувають холодним повітрям з вентилятора, аби швидше застигали. Розгледіти делікатні з тендітними візерунками карамельки у цих дебелих і незграбних шматках важко. Звідкіля береться гарна цукерочка? Досі незрозуміло.
І от починається найцікавіше. Шматки теплої маси розтягують. Власне, вона сама «стікає» донизу, коли її піднімають над столом.
Кілька рухів ножицями - і тонкі цукеркові «спагетті» готові.
А далі? Нарубайте собі карамельок зі «спагетті» скільки заманеться! Усе перед очима: гарно, смачно, незвично.
Робляться вони швидко: за 30-40 хв. А їдяться ще швидше. Теплі цукерочки просто тануть у роті. Як ми зрозуміли, карамельки з хитромудрими візерунками - найвищий тутешній пілотаж.
З інших ще теплих «спагетті» дівчата за лічені секунди накручують лоліпопи на паличках.
Навіть залишки теплої маси не пропадають. Усе до формочок. Таке собі безвідходне виробництво.
Хвилина-дві. І один із символів Кракова - дракончик - готовий. До речі, тут кажуть, що майже всі солодощі, які продаються у крамниці, зроблено саме на отаких відкритих показах.
Можна вдосталь вибирати кольори, вигляд і смак - «до вибору, до кольору». Дуже гарно і смачно. Чи натурально? Занадто вже приголомшливо виглядають «контрастні» цукерки - увесь кольоровий спектр.
Але про це тут якось не думається. Навіть якщо не любиш солодке - важко стриматися. Хоча і ціни невельми солоденькі, кусаються.
Однак сам показ, треба віддати належне, напрочуд видовищний. Заради власних спогадів про дитинство сюди варто зазирнути. Запхати карамельку за щоку. І помандрувати далі.
Адреси солодкого місця:
Krakow: ul. Grodka, 38.
Zakopane: ul. Krupowki, 13.
www.ciuciukrakow.pl