А потім тебе раптом накриває запах листя, випаленого неслухняним літом, а згодом щедро вимоченого останніми теплими дощами.аромат запашного передосіннього кленово-липово-каштанового чаю, з нотками вересневої свіжості і легкого серпневого смутку. з терпким примаком наближення втрати десь у грудях. втрати світла, невимушеності і безтурботності. це
(
Read more... )
Comments 4
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment