( Read more... )

( Read more... )

Коли ввечері захочеться пошвидше закутатися в плед і швидко ввімкнути якесь добре кіно, так щоб попередньо не шукати, а вже знати, що хочеш глянути - врятує нова польська комедія "Планета самотніх" .

Стрічка не претендує на унікальність чи особливу оригінальність, але однозначно припаде до серця тим, хто вже знайомий із творчістю режисера Міті ( Read more... )

"Моя кузина Рейчел" - з тих фільмів, котрі не плануєш дивитися, але від одного погляду на Рейчел Вайз із постера швидко змінюєш свої плани ( Read more... )

"Статус Бреда"  дуже дивне американське кіно: у ньому повно європейських арт-хаусних замашок (може не до кінця реалізованих, але) і, що це не якийсь там французький фільм нагадують лише знайомі-до-болю голлівудські обличчя ( Read more... )

Давненько мені не було страшно лягати спати після фільму. А вчора подивилася сама "Завжди сяй" і мусила ще відволікати себе непотрібними відео на youtube, бо відразу лягти спати було лячнувато ( Read more... )

Давно мені не траплялося кіно від якого і плакати, і сміятися, і засиджуватися перед монітором допізна. А вчора я нарешті вирішила, що Уве більше не може чекати.
Ввімкнула - і ніби провалилася у скандинавський світ непривітного стариганя, котрий ніяк не може померти, хоча й на цьому боці має вдосталь проблем.
"Друге життя Уве" - то такий короткий ( Read more... )

Зі стрічки "Знову вдома" добре починати цю осінь. Особливо в кінотеатрі, особливо в дівочій компанії. Вона чудово перегукується з нинішнім зміносезонним станом душі: ми знову вдома, знову запарюємо ароматний чай, знову кутаємося у шарфи та пледи, знову готові відпускати і розпочинати нове ( Read more... )

"Наречений для двох" (Jour J, 2017) - ідеальне кіно для розпружування мізків у спекотну серпневу суботу. Це французька комедія із місцями занадто жорстким гумором, та поряд з тим із приємним післясмаком опісля ( Read more... )

( Read more... )