-
ВІДНОВЛЕННЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ
У дзвінкій блакиті дощовиті клапті,
Їжаки-каштани по землі повзуть,
Сонячне світило воском тихо скрапло,
Янголи за китички чорну ніч несуть.
Аналой минулого вкриють скатертиною,
Вклоняться Ісусові, шану даючи,
І змахнувши крилами, полетять до Ирію,
віднесуть від пам'яті нашої ключі...
"Дітки, літери живуть парами - велика й мала, окрім літери ''и" і м' ( Read more... ) -
(Untitled)
Смерть білих руж приходить на світанку. З ножицями.
Радісно даруються неживі квіти. Інколи навіть подовшуються їхні страждання. Завбачливо кладеться у вазу цукор, аспірин, припікаються зрізи на стеблах.
І мертві пуп'янки розпускаються, волаючи від жаху побачити зрадницьке обличчя.
На столі ще довго біліє парафін квіткових пелюсток.
Целофановий ( Read more... ) -
(Untitled)
Я не люблю прощань
Кажуть:
Як це?
А раптом ви ніколи більше не побачитесь!
Ось тому
Я й не люблю прощань
Вірю
Що ще зустрінемося.
Волію відходити непомітно
Все що хотіли сказати
Сказано
Кожним буднім рухом
Тіла і серця
Останні слова
Не істина
А часто
Формальність
Традиція.
Не люблю
прощатися зі щемом
краще
зустрітися з радістю.
До зустрічі!!! -
(Untitled)
Не факт наносит нам инфаркт.
Нейтральны факты как явленье.
И только наше отношенье
Поляризует каждый факт.
Не факт… Эмоцией своей
Ты в сердце сам взрываешь мины,
За иллюзорные причины
Платя реальностью страстей.
Не факт здоровье нам крушит,
Но наше к факту отношенье.
Разнузданность ( Read more... ) -
(Untitled)
І засміялась провесінь: - Пора! -
за Чорним Шляхом, за Великим Лугом -
дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра -
усі ідуть за часом, як за плугом.
За ланом лан, за ланом лан і лан,
за Чорним Шляхом, за Великим Лугом,
вони уже в тумані - як туман -
усі вже йдуть за часом, як за плугом.
Яка важка у вічності хода! -
за Чорним Шляхом, за Великим Лугом.
Така ( Read more... ) -
Біля білої вежі...
Біля білої вежі
чорне дерево. Спи.
Ми самотні в безмежжі. Хай нам сняться степи.
Хай присниться що хоче. Поле, човен, млинок.
Може хто нас із Марса розглядає в бінокль.
А яке йому діло, ми собі летимо.
Ми отут на планеті, він собі отамо.
Тільки зорі в нас спільні та небесні степи.
Біля білої вежі
чорне дерево ( Read more... ) -
МОВЧКИ
А мені все по фіг.
Як свині море.
Як пилці дерево.
Як забутому майбутнє.
Ви ж на мене розраховували. Я ж ніколи не підводила. Я ж подруга.
ЖжжжЖ
А мені - як горохом об стіну.
Я просто не знаю, що вам сказати. Silentium aurum est.
От я й мовчу.
І мені - до лампочки, отієї, що зветься сонцем. -
НЕВЧАСНЕ, АЛЕ УЛЮБЛЕНЕ
СЮ НІЧ ЗОРІ ЧОМУСЬ КОЛЮЧІ
Сю ніч зорі чомусь колючі,
як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала з кручі,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»
Сю ніч квітка питала квітку:
- Що ж це робиться, поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
а сьогодні вже восени!
Ліна Костенко -
ТІЛА
Тіла. Купи дівочих тіл. Майже оголених у всіх можливих варіаціях. Пляж? Місто. Якби я не була дівчиною, то сказилася б. Моє чоловіче єство просто збожеволіло б. Хоча той Юнгіанський анімус і так пере-вертається у надрах моєї підсвідомості. Від-вертається, бо інакше неможливо. Неможливо й страшно дивитися на оце розфарбоване дівчатко-підліток, ( Read more... ) -
КИТАЙСЬКА
З цікавості послухала китайську з підкасту.
Таке враження, ніби тече потік, постійно спотикаючися об розкидане каміння, і від того зіткнення злітають різної інтенсивності бризки, котрі через відмінну спрямованість або вистрибують вгору, або стрімко зриваються вниз.
Може, звідси й походять особливості східних мистецтв: зупиняючись, накопичувати ( Read more... )