я же обитаю в евфимирном мире толерантности. процитирую неоклассиков:) Я живу в країні, яка нікуди мене від себе не відпустить - вона вчепилася в поли мого плаща своїми спазматичними суглобами, готова роздерти мене не шматки з великої своєї любові. Я мушу відповідати їй взаємністю - любити це особливе горілчане тепло, це примарне світло, цих людей, що не хочуть вірити жодному моєму слову, і цих, яким начхати на всі мої слова, бути свідком того, як слова взігалі перестають що-небудь означати, занурюватися все глибше у песимізм, любити, цей коматозний стан, це відчуття трясовини, звідки нізащо не вибратися
Comments 16
Reply
Reply
Reply
Reply
процитирую неоклассиков:)
Я живу в країні, яка нікуди мене від себе не відпустить - вона вчепилася в поли мого плаща своїми спазматичними суглобами, готова роздерти мене не шматки з великої своєї любові. Я мушу відповідати їй взаємністю - любити це особливе горілчане тепло, це примарне світло, цих людей, що не хочуть вірити жодному моєму слову, і цих, яким начхати на всі мої слова, бути свідком того, як слова взігалі перестають що-небудь означати, занурюватися все глибше у песимізм, любити, цей коматозний стан, це відчуття трясовини, звідки нізащо не вибратися
Юрій Андрухович "Диявол ховається в сирі"
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment