Про радіо. від мене.
Значь так.
Коли відбувалися всі основні перипетії з радіо та новими його власниками, мене не було, я працювала на економічному форумі і фізично не була присутня на "разборках".
Але:
я знаю, що останній день - це був ефір, сповнений крутих пісень між душещіпатєлними прощаннями працівників.
І це не правильно.
Бо Радіо4Ю - це поп-музика, російська в тому числі, тому прощатися зі слухачами треба було саме такою музикою. Те, що ми, працівники, кайфуємо від певного стилю - не означає, що це розуміють наші слухачі. Це було не коректно по відношенню до них. Я сама так разок згрішила пізно ввечері, хоча повністю усвідомлюю зараз, що моя любов до Слеша - незрозуміла Міші і Альоні (так нам описували нашу ЦА). Хоча ми з Жолобом веселенкьо попрощалися, ага, справді, дуууже хотілося вийти в ефір в останній раз))
А ті, що кайфували від плейлиста останнього дня - прощалися із РадіоМан . А, і ще заодно згадали RadioOne, вшанували вічну пам"ять.
І саме з РадіоМаном особисто прощаюся я. У ФМ просторі, в неті він є, ви в курсі. Хоча і РадіоМан свого часу попсився не по дням, а по часам, але зараз не про це.
Страшенно приємно знати, що тебе слухали, твоє почуття гумору комусь подобалося, твій голос впізнавали і йому раділи. Цього всього я начиталася з інтернету за останні дні, це справді дуже тішить, від серця дякую.
Хоча це не забирає у мене відчуття самокритичності. Я точно знаю, що багато чого було не так і над чим мені ще треба працювати, навіть не в ролі ведучої.
А тому мене дивують прояви ЗВЬОЗДНОСТІ деяких співробітників, які виписують тут собі дифірамби і самі себе ж хвалять.
Мене харять взагалі заяви накшталт: да я сама таке зробила, да я підняв на ноги і т.д...
Шо за брєд, йомайо? Ніхто з нас, працівників Р4Ю, НІХТО - не зробив нічого сам. Це в першу чергу - заслуга колишнього керівника РадіоМан, який навчив нас всьому, або спрямував навики людей з досвідом у правильне русло. В жодному випадку не хочу применшити участь у цьому Марти, не зважаючи на все - я можу об"єктивно оцінювати заслуги людей. Але, саме праця Романа і його уроки - передавалися працівникам навіть тоді, коли він залишив Р4Ю і навіть тим, хто його на радіо вже не застав. Він також користувався досвідом інших людей, але цього і не приховував ніколи. Це тупо заперечувати його вплив на всіх нас. При цьому всьому зовсім не ставлю його на якийсь ефемерний п"єдестал.
Хтось намагався триматися тих уроків, хтось перетягував одіяло з вишитими на ньому заслугами - на себе, хтось умудрився і зіпсути частину ефіру. Було всяке. Було занадто багато пліток, поливання брудом поза очі, настроювання одне проти одного. Є люди, які генерують розкол колективу, бо просто жити без цього не можуть. Бог з ними. І він їм ще покаже. куськіну мать.
А ще смішно читати: "Р4Ю зникає".
Радіо4Ю - просрали.
Звичайно, в сучасному бізнесі ДУЖЕ ВАЖКО залишатися на плаву, бабло все рєшає бла-бла-бла. Але назвався псом - гавкай. Їдь до поляків, рви жопу і доводь, шо радіо вигрібає. Складай графіки росту рейтингів, роби плани заробітку під вибори, переконуй, роби ХОЧ ЩОСЬ. Тоді, принаймні, совість буде чиста. Як я вже казала у нас на прощальній п"янці, результати - то вже інше питання, є маленький шанс, що це би щось дало, але це однозначно заслуговувало би на повагу... Назвався керівником - хоча би СПРОБУЙ захистити своїх підлеглих, задумайся хоч раз, що твій колектив - залишається без хліба. Ясно, що всі умнічкі і знайдуть собі іншу роботу. Але ж йолки-палки, відповідальність на керівниках - величезна. Мала би бути. Моральна так точно.
А реально - не відомо, чи заплатять нам зарплату, відпускні, про компенсацію я взагалі мовчу. Я, де-юро все ще працівник Радіо4Ю, не можу зайти на радіо, мене не пускають охоронці, а минуло всього лише 3 дні з дня оголошення "вироку", це ж якесь рейдерство. Бо жодної заяви на звільнення я ще не писала. Це порушення законів і правових норм. Але мої керівники мене не навіть не намагалися захистити. Мені показують, що треба поводитися, як вівці. З тобою роблять, що заманеться - а ти терпи і посміхайся. Хіба не дурдом?
І, насправді, є ж хороші люди. За якими я дійсно буду сумувати. Я відкрита до таких людей. Я сумуватиму за роботою ведучої. Блін, невимовно шкода. Але, шкода в першу чергу, шо закінчився РадіоМан, а з ним - поступово і інший проект.
Коли відбувалися всі основні перипетії з радіо та новими його власниками, мене не було, я працювала на економічному форумі і фізично не була присутня на "разборках".
Але:
я знаю, що останній день - це був ефір, сповнений крутих пісень між душещіпатєлними прощаннями працівників.
І це не правильно.
Бо Радіо4Ю - це поп-музика, російська в тому числі, тому прощатися зі слухачами треба було саме такою музикою. Те, що ми, працівники, кайфуємо від певного стилю - не означає, що це розуміють наші слухачі. Це було не коректно по відношенню до них. Я сама так разок згрішила пізно ввечері, хоча повністю усвідомлюю зараз, що моя любов до Слеша - незрозуміла Міші і Альоні (так нам описували нашу ЦА). Хоча ми з Жолобом веселенкьо попрощалися, ага, справді, дуууже хотілося вийти в ефір в останній раз))
А ті, що кайфували від плейлиста останнього дня - прощалися із РадіоМан . А, і ще заодно згадали RadioOne, вшанували вічну пам"ять.
І саме з РадіоМаном особисто прощаюся я. У ФМ просторі, в неті він є, ви в курсі. Хоча і РадіоМан свого часу попсився не по дням, а по часам, але зараз не про це.
Страшенно приємно знати, що тебе слухали, твоє почуття гумору комусь подобалося, твій голос впізнавали і йому раділи. Цього всього я начиталася з інтернету за останні дні, це справді дуже тішить, від серця дякую.
Хоча це не забирає у мене відчуття самокритичності. Я точно знаю, що багато чого було не так і над чим мені ще треба працювати, навіть не в ролі ведучої.
А тому мене дивують прояви ЗВЬОЗДНОСТІ деяких співробітників, які виписують тут собі дифірамби і самі себе ж хвалять.
Мене харять взагалі заяви накшталт: да я сама таке зробила, да я підняв на ноги і т.д...
Шо за брєд, йомайо? Ніхто з нас, працівників Р4Ю, НІХТО - не зробив нічого сам. Це в першу чергу - заслуга колишнього керівника РадіоМан, який навчив нас всьому, або спрямував навики людей з досвідом у правильне русло. В жодному випадку не хочу применшити участь у цьому Марти, не зважаючи на все - я можу об"єктивно оцінювати заслуги людей. Але, саме праця Романа і його уроки - передавалися працівникам навіть тоді, коли він залишив Р4Ю і навіть тим, хто його на радіо вже не застав. Він також користувався досвідом інших людей, але цього і не приховував ніколи. Це тупо заперечувати його вплив на всіх нас. При цьому всьому зовсім не ставлю його на якийсь ефемерний п"єдестал.
Хтось намагався триматися тих уроків, хтось перетягував одіяло з вишитими на ньому заслугами - на себе, хтось умудрився і зіпсути частину ефіру. Було всяке. Було занадто багато пліток, поливання брудом поза очі, настроювання одне проти одного. Є люди, які генерують розкол колективу, бо просто жити без цього не можуть. Бог з ними. І він їм ще покаже. куськіну мать.
А ще смішно читати: "Р4Ю зникає".
Радіо4Ю - просрали.
Звичайно, в сучасному бізнесі ДУЖЕ ВАЖКО залишатися на плаву, бабло все рєшає бла-бла-бла. Але назвався псом - гавкай. Їдь до поляків, рви жопу і доводь, шо радіо вигрібає. Складай графіки росту рейтингів, роби плани заробітку під вибори, переконуй, роби ХОЧ ЩОСЬ. Тоді, принаймні, совість буде чиста. Як я вже казала у нас на прощальній п"янці, результати - то вже інше питання, є маленький шанс, що це би щось дало, але це однозначно заслуговувало би на повагу... Назвався керівником - хоча би СПРОБУЙ захистити своїх підлеглих, задумайся хоч раз, що твій колектив - залишається без хліба. Ясно, що всі умнічкі і знайдуть собі іншу роботу. Але ж йолки-палки, відповідальність на керівниках - величезна. Мала би бути. Моральна так точно.
А реально - не відомо, чи заплатять нам зарплату, відпускні, про компенсацію я взагалі мовчу. Я, де-юро все ще працівник Радіо4Ю, не можу зайти на радіо, мене не пускають охоронці, а минуло всього лише 3 дні з дня оголошення "вироку", це ж якесь рейдерство. Бо жодної заяви на звільнення я ще не писала. Це порушення законів і правових норм. Але мої керівники мене не навіть не намагалися захистити. Мені показують, що треба поводитися, як вівці. З тобою роблять, що заманеться - а ти терпи і посміхайся. Хіба не дурдом?
І, насправді, є ж хороші люди. За якими я дійсно буду сумувати. Я відкрита до таких людей. Я сумуватиму за роботою ведучої. Блін, невимовно шкода. Але, шкода в першу чергу, шо закінчився РадіоМан, а з ним - поступово і інший проект.