Vysoke Tatry або про перший скі-тур досвід - частина 2
Перший день завершувався - отримав купу корисної інформації, вражень, досвіду і чудових картинок в голові від побаченого ( про перший день ), повечеряли і ше багато про шо говорили з нашими новими словацькими колегами - в основному балакали про системи життя в Словаччині і Україні (мабуть завжди такі теми обговорюються з іноземцями((: ), і, звичайно ж, скітур! О, про це, я і мої друзі, отримали стільки інформації, шо в голові не поміщалась!(: Виходив на вулицю покурити, підняв голову догори і зрозумів шо треба йти по штатив...
1. З ліва на право - Герлаховський, Славковський, той шо в центрі не знаю(((:, Ломніцкій, Кежмарський штіти
дві години непомітно пройшли на полі з отакою картинкою!
2.
Перший день подарував нам гарну погоду, чого не можна сказати про другий(: Вранці був запланований вихід на скітурах в гори, але небо прорвало дощем і ми змінили плани - поїхали по магазинах з спорядженням. Спершу поїхали дивитися в магаз в Татранській Ломніці. Мушу сказати, що був дуже здивований побачити такий широкий асортимент спорядження в ТАКОМУ маленькому поселені. Хоча шо тут дивуватись - все логічно - раз тут гори, то і спорядження продається тут. У франківську, якшо б об"єднати всі спортмагазини, то стільки би не було! В тому "сільському магазині" знаходиться найбільший в Словаччині асортимент продукції Dynafit - лідера надлегкого спорядження для скітуру і не тільки (до речі в Україні його, здається, взагалі немає!) офіційна сторінка, а ще Salewa, Mamut, Garmont і тд. Спитаєтесь ціни? хм, взуття (шукав саме взуття), дешевше ніж в нас в середньому на 400гр.
Отак подивившись на то все попускавши слюні поїхали в Попрад, це шось типу райцентру з населенням в 50тис людей. Там також походили по магазинах, один там був такий великий і з такою кількістю всього, шо в нашій Сталіці такого навіть немає!(:
Ходили, ходили, а потім на довго зайшли в кафешку, де говорили про все підряд і багато(:
3. Ромко розказує, про рятувальну службу. Ми спілкувались рідними мовами, розумілись дуже добре, єдине шо треба було говорити простими словами і повільно, Васко деколи вживав російські слова, якшо ми його не розуміли(:
4.
5.
6.
7. Потім був ше один магазин в комплексі гіпермаркету. І от шо я там побачив! Йо-ма-йо - чого в нас такого не роблять?????!! Але всі трублять про те шо наркоманія, алкоголізм комп"ютерна залежності серед молоді процвітають...
8. Наступного дня дощ вже не падав, навпаки похолодало. Васко веде нас в Слєзкі Дом (Sliezsky Dom) уВеліцку долину під Герлахівський штіт
9. А ось ще дві панянки в тому ж напрямку - я вже казав, шо скітур в Словаччині дуже популярний, зі слів Васко - для чого платити за підйомник, якшо можна пройтись на лижах(:
10.
11. до бою готові((: (блін, але я чорний!!)
12. Снігу внизу було мало, тому довелось троха йти ногами, хоча весь шлях назад аж до машини ми лижі не знімали((:
13. На лижах йти набагато легше ніж пішки, зусиль прикладаєш значно менше, а швидкість пересування більша. Ані з бордом було не легко за нами йти(:
14. Я ж кажу шо скітур там популярний!! Васко казав шо цьому дідові десь за 60, він нас обігнав(((: і дівчина позаду - його дружина (з вигляду років 23) - отакої!((((:
15. Автопортрет
16. Звикаємо до спорядження і ходьби
17. Погода була вітряною, і періодично падав сніг
18. Чим вище ми піднімалися, тим більше ставало снігу, Ані довелось йти в снігоступах
19.
20. спереду схил Герлаківського штіта
21. Вєліцка доліна
22.
23. Життєрадісний Васко(:
24. Аня помітно замучилась, вона вперше робила зимову вилазку в гори.
25. А Андрію нічого не заважало
26. А от і наша мета - Sliezsky Dom
27. Вже біля самого готелю (1670 м ) вітер оскаженів, пориви були дуже сильними аж дух перехоплювало. В той день, в сусідній долині, на двох туристів обвалився сніговий карниз, надутий якраз цим вітром. Одного присипало наполовину, а іншого повністю засипало. Перший зміг викликати рятувальників, які через 20 хв на гелікоптері прибули на місце, знайшли того другого, але вже було пізно..
28. А це схема маршрутів на змаганнях зі скіальпінізму - підвид скітуру
29. Дуже приємно було з такої завірюхи попасти в тепле і затишне місце, де були люди, які одне одного знають, люди з якими цікаво поспілкуватись, де тобі за 2.5 євро офіціант в білих рукавичках приносить велику тарілку фасольової зупи і склянку кофоли (це словацька кока-кола, але крутіша набагато)!!!!!!!
30. Посиділи, відігрілись, наговорились - пора і вниз. Через 20 хв ми вже були біля машини.
31. День видався чудовим - попереду ще декілька!(((:
Продовження буде(:
1. З ліва на право - Герлаховський, Славковський, той шо в центрі не знаю(((:, Ломніцкій, Кежмарський штіти
дві години непомітно пройшли на полі з отакою картинкою!
2.
Перший день подарував нам гарну погоду, чого не можна сказати про другий(: Вранці був запланований вихід на скітурах в гори, але небо прорвало дощем і ми змінили плани - поїхали по магазинах з спорядженням. Спершу поїхали дивитися в магаз в Татранській Ломніці. Мушу сказати, що був дуже здивований побачити такий широкий асортимент спорядження в ТАКОМУ маленькому поселені. Хоча шо тут дивуватись - все логічно - раз тут гори, то і спорядження продається тут. У франківську, якшо б об"єднати всі спортмагазини, то стільки би не було! В тому "сільському магазині" знаходиться найбільший в Словаччині асортимент продукції Dynafit - лідера надлегкого спорядження для скітуру і не тільки (до речі в Україні його, здається, взагалі немає!) офіційна сторінка, а ще Salewa, Mamut, Garmont і тд. Спитаєтесь ціни? хм, взуття (шукав саме взуття), дешевше ніж в нас в середньому на 400гр.
Отак подивившись на то все попускавши слюні поїхали в Попрад, це шось типу райцентру з населенням в 50тис людей. Там також походили по магазинах, один там був такий великий і з такою кількістю всього, шо в нашій Сталіці такого навіть немає!(:
Ходили, ходили, а потім на довго зайшли в кафешку, де говорили про все підряд і багато(:
3. Ромко розказує, про рятувальну службу. Ми спілкувались рідними мовами, розумілись дуже добре, єдине шо треба було говорити простими словами і повільно, Васко деколи вживав російські слова, якшо ми його не розуміли(:
4.
5.
6.
7. Потім був ше один магазин в комплексі гіпермаркету. І от шо я там побачив! Йо-ма-йо - чого в нас такого не роблять?????!! Але всі трублять про те шо наркоманія, алкоголізм комп"ютерна залежності серед молоді процвітають...
8. Наступного дня дощ вже не падав, навпаки похолодало. Васко веде нас в Слєзкі Дом (Sliezsky Dom) уВеліцку долину під Герлахівський штіт
9. А ось ще дві панянки в тому ж напрямку - я вже казав, шо скітур в Словаччині дуже популярний, зі слів Васко - для чого платити за підйомник, якшо можна пройтись на лижах(:
10.
11. до бою готові((: (блін, але я чорний!!)
12. Снігу внизу було мало, тому довелось троха йти ногами, хоча весь шлях назад аж до машини ми лижі не знімали((:
13. На лижах йти набагато легше ніж пішки, зусиль прикладаєш значно менше, а швидкість пересування більша. Ані з бордом було не легко за нами йти(:
14. Я ж кажу шо скітур там популярний!! Васко казав шо цьому дідові десь за 60, він нас обігнав(((: і дівчина позаду - його дружина (з вигляду років 23) - отакої!((((:
15. Автопортрет
16. Звикаємо до спорядження і ходьби
17. Погода була вітряною, і періодично падав сніг
18. Чим вище ми піднімалися, тим більше ставало снігу, Ані довелось йти в снігоступах
19.
20. спереду схил Герлаківського штіта
21. Вєліцка доліна
22.
23. Життєрадісний Васко(:
24. Аня помітно замучилась, вона вперше робила зимову вилазку в гори.
25. А Андрію нічого не заважало
26. А от і наша мета - Sliezsky Dom
27. Вже біля самого готелю (1670 м ) вітер оскаженів, пориви були дуже сильними аж дух перехоплювало. В той день, в сусідній долині, на двох туристів обвалився сніговий карниз, надутий якраз цим вітром. Одного присипало наполовину, а іншого повністю засипало. Перший зміг викликати рятувальників, які через 20 хв на гелікоптері прибули на місце, знайшли того другого, але вже було пізно..
28. А це схема маршрутів на змаганнях зі скіальпінізму - підвид скітуру
29. Дуже приємно було з такої завірюхи попасти в тепле і затишне місце, де були люди, які одне одного знають, люди з якими цікаво поспілкуватись, де тобі за 2.5 євро офіціант в білих рукавичках приносить велику тарілку фасольової зупи і склянку кофоли (це словацька кока-кола, але крутіша набагато)!!!!!!!
30. Посиділи, відігрілись, наговорились - пора і вниз. Через 20 хв ми вже були біля машини.
31. День видався чудовим - попереду ще декілька!(((:
Продовження буде(: