Є речі, про які не дуже-то комусь розкажеш.
Колись давно я сиділа з другом у Голденгейті, переповнена емоціями, не в силах їх досконало сформулювати, і сказала дуже коротко те, що наболіло:
- Я заблукала. Я заплуталася.
Мій візаві похитав головою, поглянув дещо зверхньо (бо ж був майже вдвічі старший за мене) і поважно промовив:
- Це погано. Це
(
Read more... )