Україна - Європа: спільні правила руху

[taras_ermashov]

В Україні щодня тисячі мешканців регіонів їдуть в пошуках кращої долі до столиці та інших міст-мегаполісів. Втікаючи від нестерпних, образливих для розумної істоти ХХІ століття умов життя, прагнучи знайти бодай якусь роботу чи й оселитися в омріяному «Ельдорадо», що так принадно сяє вогнями через морок їх несусвітнього існування… Лише потім з’

Comments

[engineer_kpi]

Ага, є контакт...

Цікавий текст. Виважений, без пафосу.

[taras_ermashov]

Дякую! На пафос ніколи не страждав. :)

[engineer_kpi]

А це ви видалили свій комент у ібігдана, чи вас там раптом забанили?
А то там якийсь висить, але я його навіть розгорнути не можу.
Втім посилання у моїй пошті збереглося.

[taras_ermashov]

"Согласно настройкам этого журнала, ваш комментарий был отмечен как спам" (видно, через посилання). Відредагувати з цієї причини не вдалося, тому видалив і написав ще раз, спробувавши пробіл після "http". Значить, все одно не вдалося, і система сприймає за спам... тому й не відкривається, певно.

[engineer_kpi]

А от мені цікаво, як би ви оцінили сентенції,
що висловленні цим автором?

http://www.ftc.pp.ua/2012/10/blog-post.html?utm_source=feedburner&utm_medium=feed&utm_campaign=Feed%3A+FructusTemporum+%28Fructus+temporum%29

[taras_ermashov]

Підліткові сентенції. Щирі, небайдужі, але... "слова, слова, слова" (як казав один зарубіжний відомий літ. герой), палкі мрії "на печі" (як сконкретизував вже наш літ. персонаж)...
Жаль, звісно, що ця іскра щирого запалу, найвірогідніше, або згасне під зливою побуту, або перетвориться на чадну головешку ксенофобського людиноненавистництва, модного нині не лише в українському псевдополітикумі, а й в світовому мейнстримі.
Вчитися і працювати такі мрійники не бажають категорично, бо це тяжкий процес. Хочуть отримати все й одразу, "взять и поделить", не усвідомлюючи, що так не буває, і якщо навіть нахапають якимось чином - не втримають.
Єдиний вихід все ж - побудова громадянського суспільства, виховання особистостей з темної маси, щоденна кропітка робота. А "з кондачка", "нахрапом" чорта з два щось толкове вийде...

[engineer_kpi]

Дякую за відповідь.
З певних причин, мені той пост і його "запал" здавалися нещирими.
Хоч я і не проти мрійників, якщо вони справжні.
Навіть хибні і безрезультативні дії замішані на емоціях мені здаються в історії суспільства не зайвими і корисними.
Хоч дійсно дієвий хоч і довгий шлях - це "виховання особистостей з темної маси, щоденна кропітка робота."

[taras_ermashov]

Бачу таких з 1988 р., з початків нац. руху. Це вічні персонажі, змальовані широко і в літературі (напр., "Поміркований та щирий" В. Винниченка). Їх - більшість, проте це не означає, що за ними - хоч крапля правди. Як там С. Єфремов писав звироднілому синку М. Коцюбинського Юрію у "Листі без конверта": "... І проте я не заздрю Вашій силі й не проміняю її на свою несилу"... Їх - більшість, а "нам - своє робить", за заповітом класика... :)