пісня стріли

[taraskazkar]

небо свистіло
стріла летіла
гралося сонце
на вістрі жар

стрімка як промінь
нестримна повінь
міцна мов скеля
крута що яр

пряма як мова
гостра мов слово
смертельну правду
несла у дар

блистіло жало
здобич шукало
в синьому небі
між білих хмар


знизу під нею
небо з землею
билися палко
скільки є сил

битва кипіла
бронза дзвеніла
кров розливалась
хтось голосив

бриніли струни
чекали труни
нових героїв
і хазяїв

воїнів вдалих
славетних мАлих
сильних веселих
багатирів

пір'я тремтіло
древко гуділо
дубове гілля
лавровий лист

гостра мов коготь
гірка як дьоготь
пекельний подих
смертельний гість

зиркала в очі
хто є охочий
її чекає
від страху чист

де ж ти коханий
де мій жаданий
ми будем разом
не відвернись

часу замало
стріла минала
живих і мертвих
царів і слуг

тих хто зламався
в рабство подався
то все непотріб
їжа для мух

їй же потрібний
на подвиг здібний
сміливий серцем
що вартий двух

аж ось узріла
здорове тіло
хоробрі очі
безсмертний дух

униз пірнула
мов тінь майнула
вітаю любий
мене прийми

не буде болю
дарую волю
і небо з полем
ти обійми

я так чекала
тебе шукала
нарешті разом
щасливі ми

багато воєн
славетний воїн
задовольнялась
я іншими

мій сокіл ясний
такий прекрасний
я в твоїм тілі
чудова мить

гарячий подих
останній видих
і чистий погляд
в неба блакить

кінець наш славний
сам час не владний
дорогу в вічність
твою спинить

затихло серце
погасло сонце
лише струною
душа бринить

у небі синім
над полем жовтим
тебе чекають
до них лети

старенька мати
і рідний тато
приймуть з любов'ю
тебе брати

вино і сльози
моря і грози
тебе оплачуть
вже час ідти

життя чудове
матимеш знову
на волю душу
свою пусти

небо співало
земля кричала
душа летіла
в лучисту вись

як світло чиста
мов вітер бистра
на легких крилах
ти повернись