Про позитивну психологію
Всі, думаю, знають про таке явище, як позитивна психологія. Виникла вона як напрямок десь наприкінці вісьмидесятих чи на початку дев'яностих, а за двадцять років свого існування стала аж надто популярною. Суть її приблизно так - якщо у вас емоції позитивні, то й здоров'я буде, і психіка, і всьо інше буде куль, життя щасливе і довге і бла-бла-бла.
Я нещодавно десь бачив статтю про те, що поява позитивної психології співпала в часі з появою на ринку найвідомого антидепресанта Прозак, який зараз є чи найбільш уживаною пігулкою на Землі. Можливо, зв'язок цей надуманий, але все одна варто замислитись, чи є взагалі позитивне мислення властивим для людини.
Хай ти як не живи, однак негативні емоції будуть, це суть нашої природи, яку не зміниш отак просто за день чи рік. Можливо, монахи чи йоги й досягають просвітлення і звільняються від негативних емоцій, однак при цьому вони звільняються від емоцій взагалі і практикують вони свої практики десятками років, так що варіант цей для звичайного мешканця сучасного світу недосяжний, стрес є, і його не уникнути. Що треба з ними робити? Правильно, психіка воліє скидати їх через агресію, через секс, творчість, спорт і змагання, чи іншими активними - і це дуже важливо - методами. Що пропонує нам позитивна психологія? Правильно - заганяти стрес в глибину підсвідомого, де він чи призводить до депресії, чи просто спричиняє невідомо звідки компонент нещастя і неповноцінності, про який співав Макаронич у пісні про ту, що йде по життю сміючись.
Можливо, що позитивна психологія - це реакція людей, які лікуються прозаком, адже їм тепер легко посміхатися всім в обличчя, вони фактично на наркотиках. Можливо, психологія ця є сходинкою, ступивши на яку - адже реклама яка чудова, щастя і всьо такє - частина людей неминуче приходить до шафки з пігулками. Можливо... Можливо все, але чомусь мені здається, що спирати своє життя тільки на позитив і будувати його тільки на позитиві можуть три типа людей: рідкісні унікали, яким це дійсно вдається, і які мають неймовірно потужний стрижень всередині, ідіоти, що й досі ходять у касці, і пусті люди, які не роблять нічого важливого, а значить можуть жити легко і не відчувати жодних проблем в принципі.
Я нещодавно десь бачив статтю про те, що поява позитивної психології співпала в часі з появою на ринку найвідомого антидепресанта Прозак, який зараз є чи найбільш уживаною пігулкою на Землі. Можливо, зв'язок цей надуманий, але все одна варто замислитись, чи є взагалі позитивне мислення властивим для людини.
Хай ти як не живи, однак негативні емоції будуть, це суть нашої природи, яку не зміниш отак просто за день чи рік. Можливо, монахи чи йоги й досягають просвітлення і звільняються від негативних емоцій, однак при цьому вони звільняються від емоцій взагалі і практикують вони свої практики десятками років, так що варіант цей для звичайного мешканця сучасного світу недосяжний, стрес є, і його не уникнути. Що треба з ними робити? Правильно, психіка воліє скидати їх через агресію, через секс, творчість, спорт і змагання, чи іншими активними - і це дуже важливо - методами. Що пропонує нам позитивна психологія? Правильно - заганяти стрес в глибину підсвідомого, де він чи призводить до депресії, чи просто спричиняє невідомо звідки компонент нещастя і неповноцінності, про який співав Макаронич у пісні про ту, що йде по життю сміючись.
Можливо, що позитивна психологія - це реакція людей, які лікуються прозаком, адже їм тепер легко посміхатися всім в обличчя, вони фактично на наркотиках. Можливо, психологія ця є сходинкою, ступивши на яку - адже реклама яка чудова, щастя і всьо такє - частина людей неминуче приходить до шафки з пігулками. Можливо... Можливо все, але чомусь мені здається, що спирати своє життя тільки на позитив і будувати його тільки на позитиві можуть три типа людей: рідкісні унікали, яким це дійсно вдається, і які мають неймовірно потужний стрижень всередині, ідіоти, що й досі ходять у касці, і пусті люди, які не роблять нічого важливого, а значить можуть жити легко і не відчувати жодних проблем в принципі.