- Простите, пожалуйста, - обращаюсь к музейной работнице, типичной тетеньке лет 50. - Арсен Савадов. Это картины или фотографии?
- Фотографии. - У тетеньки холодное лицо. Не может быть, думаю я. Неужели она так спокойно может об этом сказать? - Как вам?
- По-моему это неправильно, - отвечаю я. Попутно про себя отмечаю, что аккуратное сглаживание
(
Read more... )
Comments 42
Reply
що Ви думаєте про такий підхід?
Reply
Reply
Reply
Reply
это способ освоения действительности прежде всего.
если упростить до невозможности, то так называемый взгляд на вещи.
Reply
ну а следом идут художественные решения, находки и прочее.
Reply
Reply
Reply
зрештою, є ж стаття за наругу над могилою, у якій міститься і норма щодо наруги над тілом. "Наруга характеризується як об’єктивним моментом - вчиненням щодо померлого чи місця поховання певних діянь, так і суб’єктивним - усвідомленням того, що відповідними діями зневажається пам’ять про померлого, порушуються суспільні принципи, які панують у цій сфері".
суспільні принципи.
Reply
хтось взагалі задава питання цьому ліцу кавказької національності де він брав кадаврів, бо нема ЖОДНОГО правила регулюючого такий вид діяльності.
в будь-якій нормальній країні цей абрєк вже сидів в СІЗО вапшета.
Reply
зате нацкомісія з моралі забороняє нам длубатися у носі.
Reply
Reply
а все остальное понятно, но вопрос же не в этом. вопрос в том, есть ли пределы и если есть, то где.
Reply
Reply
ну или я и правда типичный тупой потребитель.
Reply
Leave a comment