Різниця між українським та великоруським гумором, 1878 р.
Винесу окремо. Тут Нечуй-Левицький описує різницю між українським та російським гумором. Теж саме, колись писав і Костомаров:
Звісні весільні пісні, в котрих дружки кепкують з старостів та світилок, покажуть нам різнь між українським і руським гумором народної пісні. На Україні дружки сміються з старостів:
Наш староста з міста,
В його голова з тіста,
Зуби з петрушки,
Очі з чернушки;
А на лиці діри,
Повлазили щури,
Голова сніпками вшита,
Борода ґонтом підбита.
Але зараз після таких жартів дружки, маючи природну естетичність, просять в старости вибачення:
Наш староста старенький,
Як голуб сивенький.
Великоруські дружки просто лають свата й сваху на всі застави:
Да тебе свату большому
На ступень ступить - ногу сломить,
На другий ступить - другу сломить,
На третий ступить, голову свернуть.
Да трясло бы тя, повытрясло!
Да сквозь печь провалитися!
Да в мясных щах (борщі) сваритися!
Я кладу жалобу что на сватью на большую,
На лукавую, на вилявую,
На змею семиглавую!
Семиглавую, семихвостую!
Чтобы тебе, сватьюшка,
Сыновей бы те розбойников!
Дочерей-посиделочек. . .
Умереть бы тебе, сватьюшка!
Се такі жарти великоруської народної музи, котрих українські свати не знесли б і мабуть би повтікали з хати, попереду прочитавши дружкам прозаїчну молитву.
Звісні весільні пісні, в котрих дружки кепкують з старостів та світилок, покажуть нам різнь між українським і руським гумором народної пісні. На Україні дружки сміються з старостів:
Наш староста з міста,
В його голова з тіста,
Зуби з петрушки,
Очі з чернушки;
А на лиці діри,
Повлазили щури,
Голова сніпками вшита,
Борода ґонтом підбита.
Але зараз після таких жартів дружки, маючи природну естетичність, просять в старости вибачення:
Наш староста старенький,
Як голуб сивенький.
Великоруські дружки просто лають свата й сваху на всі застави:
Да тебе свату большому
На ступень ступить - ногу сломить,
На другий ступить - другу сломить,
На третий ступить, голову свернуть.
Да трясло бы тя, повытрясло!
Да сквозь печь провалитися!
Да в мясных щах (борщі) сваритися!
Я кладу жалобу что на сватью на большую,
На лукавую, на вилявую,
На змею семиглавую!
Семиглавую, семихвостую!
Чтобы тебе, сватьюшка,
Сыновей бы те розбойников!
Дочерей-посиделочек. . .
Умереть бы тебе, сватьюшка!
Се такі жарти великоруської народної музи, котрих українські свати не знесли б і мабуть би повтікали з хати, попереду прочитавши дружкам прозаїчну молитву.