І от повернулась на землю ворожу з болотнястоі Украіни подоляночка.Так чхаю,аж не ті літери на клаві жму.З мене рветься на зовні велика тепла куля. Чомусь, чекаю.Невідомо як це.
І така я вся як завжди щаслива ,безсовістна
і відчуваю,як місто мене ість
(
Read more... )
Comments 1
lu
Reply
Leave a comment