От і ще одна сесія позаду. Колись відчуття складених іспитів доводило мене до шаленого щастя, з роками і ця радість втратилася - старію. Чим спокійніше до цього ставишся, тим менше радості викликає кінець. Ну, пройшло, ну і добре. Завтра все одно на 9 на роботу, а потім туди і туди... Лишень вечірні посиденьки з найкращими і найближчими
(
Read more... )
Comments 1
Reply
Leave a comment